Рішення загальних зборів про виключення особи зі складу учасників підприємства у зв’язку з його смертю; відмову спадкоємцям у прийнятті їх до складу учасників і здійсненні з ними розрахунків; проведення перерозподілу часток є односторонніми правочинами,
Такої позиції дотримується колегія суддів Касаційного кримінального суду, передаючи справу №527/1096/19 на розгляд Великої палати ВС для відступу від раніше висловленого висновку, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вироком суду особу засуджено за ч.1 ст.2051 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.). Натомість, визнав невинуватим і виправдав: за ч.3 ст.2062 («Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації») КК у зв’язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення та за ч.4 ст.358 КК у зв’язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачувався.
Апеляційний суд частково скасував вирок та засудив особу за ч.3 ст.2062 КК до 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати пенві посади на строк 3 роки. Також частково задовольнив цивільні позови потерпілих та постановив стягнути з особи майже по 2,4 млн грн. на користь кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а у стягненні на їх користь моральної шкоди відмовив.
У касаційній скарзі, зокрема, наголошувалося на тому, що рішення загальних зборів не є правочином у розумінні ст.202 ЦК, а засуджений не обіймав посади директора, отже не є службовою особою.
Колегія ККС зазначила, що згідно з правовими позиціями КГС, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні стст.202 ЦК і до них не можуть застосовуватися положення стст.203 та 215 кодексу, які визначають підстави недійсності правочину.
Ці рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Водночас, у постанові від 1.03.2023 Велика палата виснувала, що рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства (справа № 522/22473/15-ц), а 18.12.2024 у справі №916/379/23 ВП ВС відступила від цього висновку та резюмувала, що рішення загальних зборів не є правочинами в розумінні ст.202 ЦК і мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
Водночас, на думку колегії суддів ККС, для правильного вирішення кримінального провадження необхідно сформулювати таку правову позицію:
«Згідно з ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Під вчиненням правочину для кваліфікації за ст.2062 КК слід розуміти як його вчинення винуватою особою, так і забезпечення (організацію) нею вчинення такого правочину іншими особами; суспільно небезпечне діяння як складова об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.2062 КК, полягає у вчиненні правочинів, які за зовнішніми ознаками є законними та за результатами яких настають певні юридичні наслідки; конкретний перелік правочинів, вчинення яких дозволяє кваліфікувати діяння за ст. 2062 КК, законодавець не наводить, а тому він фактично не обмежений; особливостями таких правочинів є те, що у більшості випадків вони вчиняються у письмовій формі, оскільки стороною є юридична особа (стст.207, 208 ЦК), і вважається укладеними після внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських утворень або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
ВП ВС прийняла до розгляду це кримінальне провадження та призначила розгляд на 27 травня цього року.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!