Чи можна засудити учасника товариства за ухвалене рішення загальних зборів, скаже ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Рішення загальних зборів про виключення особи зі складу учасників підприємства у зв’язку з його смертю; відмову спадкоємцям у прийнятті їх до складу учасників і здійсненні з ними розрахунків; проведення перерозподілу часток є односторонніми правочинами,
Такої позиції дотримується колегія суддів Касаційного кримінального суду, передаючи справу №527/1096/19 на розгляд Великої палати ВС для відступу від раніше висловленого висновку, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вироком суду особу засуджено за ч.1 ст.2051 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.). Натомість, визнав невинуватим і виправдав: за ч.3 ст.2062 («Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації») КК у зв’язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення та за ч.4 ст.358 КК у зв’язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачувався.
Апеляційний суд частково скасував вирок та засудив особу за ч.3 ст.2062 КК до 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати пенві посади на строк 3 роки. Також частково задовольнив цивільні позови потерпілих та постановив стягнути з особи майже по 2,4 млн грн. на користь кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а у стягненні на їх користь моральної шкоди відмовив.
У касаційній скарзі, зокрема, наголошувалося на тому, що рішення загальних зборів не є правочином у розумінні ст.202 ЦК, а засуджений не обіймав посади директора, отже не є службовою особою.
Колегія ККС зазначила, що згідно з правовими позиціями КГС, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні стст.202 ЦК і до них не можуть застосовуватися положення стст.203 та 215 кодексу, які визначають підстави недійсності правочину.
Ці рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Водночас, у постанові від 1.03.2023 Велика палата виснувала, що рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства (справа № 522/22473/15-ц), а 18.12.2024 у справі №916/379/23 ВП ВС відступила від цього висновку та резюмувала, що рішення загальних зборів не є правочинами в розумінні ст.202 ЦК і мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
Водночас, на думку колегії суддів ККС, для правильного вирішення кримінального провадження необхідно сформулювати таку правову позицію:
«Згідно з ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Під вчиненням правочину для кваліфікації за ст.2062 КК слід розуміти як його вчинення винуватою особою, так і забезпечення (організацію) нею вчинення такого правочину іншими особами; суспільно небезпечне діяння як складова об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.2062 КК, полягає у вчиненні правочинів, які за зовнішніми ознаками є законними та за результатами яких настають певні юридичні наслідки; конкретний перелік правочинів, вчинення яких дозволяє кваліфікувати діяння за ст. 2062 КК, законодавець не наводить, а тому він фактично не обмежений; особливостями таких правочинів є те, що у більшості випадків вони вчиняються у письмовій формі, оскільки стороною є юридична особа (стст.207, 208 ЦК), і вважається укладеними після внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських утворень або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
ВП ВС прийняла до розгляду це кримінальне провадження та призначила розгляд на 27 травня цього року.