Чому уповноважена особа засновника боржника має сплачувати судовий збір — ВС

Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, на відміну від особи, яка є представником учасника справи відповідно до ст.58 ГПК, має самостійний процесуальний статус у справі про банкрутство.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін  постанову апеляційного суду у справі № 911/2794/21 (911/2037/23), інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі уповноважена особа засновника (учасника) боржника в межах справи про банкрутство звернулася із позовом про визнання вимог кредитора погашеними та відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених нею вимог.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову, і присудив до стягнення з уповноваженої особи судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі уповноважена особа наголошувала, що вона діяла не від власного імені, а як представник єдиного учасника і засновника боржника. Тому процесуальні наслідки щодо сплати судового збору поширюються виключно на особу, яку вона представляє.

КГС зазначив, що ст.1 КзПБ визначено, що одним з учасників справи про банкрутство може бути особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.

З огляду на те, що правове регулювання статусу учасників у справі про банкрутство регламентовано як нормами ГПК, так і спеціальним законом — КзПБ, зміст правосуб’єктності та особливості процесуального статусу конкретного учасника справи розкриваються шляхом системного тлумачення норм цих законодавчих актів з урахуванням певної стадії процедури банкрутства.

Особа, яка є представником учасника справи відповідно до приписів ст.58 ГПК, на відміну від уповноваженої особи засновників, не має самостійного процесуального статусу у справі про банкрутство.

У цій справі уповноважена особа діє не як фізична особа та/або адвокат/ представник в інтересах засновника (учасника) боржника в розумінні ст.58 ГПК, а як самостійний суб’єкт провадження (абз.30 ч.1 ст.1 КзПБ), що виступає у спірних правовідносинах стороною — позивачем у спорі, який вирішується за правилами позовного провадження згідно зі ст.7 КзПБ в межах справи про банкрутство.

Тож КГС констатував, що, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги уповноваженої особи засновника (учасника) боржника та поклавши саме на неї витрати зі сплати судового збору, суд апеляційної інстанції правильно розподілив судові витрати.

Закон і Бізнес