Позика не повернеться ніколи?

Робота санаційного банку може сприяти розкраданню державних коштів

На думку народних депутатів, діяльність спеціального банку, до якого потраплятимуть «токсичні» активи, може становити серйозну загрозу для держави та принести значну вигоду нечесним позичальникам.

Законопроект «Про особливості діяльності санаційного банку» (№1154) підготували в Уряді. У пояснювальній записці до документа зазначається, що однією з проблем банківського сектору залишається висока питома вага прострочених кредитів. Не є винятком і державні банки. «При цьому самостійна робота фінустанов з «проблемними активами», як правило, є недостатньо ефективною та вимагає значних затрат як часу, так і персоналу», — відзначають автори проекту.

Ще у вересні 2011 року Кабмін створив санаційний банк на базі «Родовід банку», до якого «погані» борги могли перевести державні та ті фінустанови, в капіталізації яких узяла участь держава. Проте в Уряді переконані: щоб санаційний банк міг ефективно працювати, його діяльність слід унормувати законом.

Органом парламенту, який мав визначитися, чи варто ухвалювати цей законопроект у першому читанні, став Комітет ВР з питань фінансів і банківської діяльності. І він підтримав ініціативу на своєму засіданні 5 лютого. У свою чергу Комітет ВР з питань податкової та митної політики 6 лютого мав розглянути лише «побічний» проект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо роботи санаційного банку з активами державних банків та банків, у капіталізації яких узяла участь держава» (№1116). Однак саме в «податківців» знайшлися заперечення щодо механізму діяльності санаційного банку, хоча проти самої ідеї його створення не висловився ніхто.

Зокрема, нардепи відзначили, що можна розробити досить просту схему розкрадання коштів. Наприклад, певна особа візьме кредит і впродовж довгого часу не погашатиме його. Після цього «токсичний» актив буде переведено до санаційного банку, а позичальник зможе сам його викупити, щоправда, заплативши значно менше. Таким чином, жодних претензій з приводу кредиту вже не буде, а оборудка принесе чималий прибуток. Нардепи наголосили на тому, що в законі має бути прописаний механізм захисту від подібних афер.

Разом з тим, як відзначив голова комітету Віталій Хомутиннік, учасники засідання мали б розглядати тільки «додатковий» проект. Натомість свої пропозиції до головної ініціативи кожен зможе надати, коли та пройде перше читання. Зрештою члени комітету вирішили взагалі не ставити на голосування проект №1116, а дочекатися розгляду в парламенті кабмінівського документа й лише після цього повернутися до вивчення додатка.

Побачили деякі члени комітету корупційні ризики й у проекті «Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України» (№2084). Він передбачає, що Уряд визначатиме перелік необхідного для індустріальних парків устаткування, яке ввозитиметься без митного оподаткування.

Нардепи відзначили, що такі правила дозволять вільно ввозити до держави будь-які товари, головне — домовитися з чиновниками. Тому слід у законі чітко встановити, на які саме товари поширюватимуться пільги.

Тим часом перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта, який представляв проект, відзначив, що цього робити не можна, адже важко сказати, яке саме устаткування знадобиться в індустріальному парку. Крім цього, нині дозволи на безмитне ввезення дає Держагенство з інвестиційних проектів, а тому запропоновано вирішувати це питання на значно вищому рівні, ніж сьогодні. Як наслідок, корупційні ризики мають зменшитися.

Така позиція переконала не всіх, мовляв, від зміни кабінетів, у яких доведеться домовлятися, корупція не зменшується. Однак більшість членів комітету підтримали ініціативу й рекомендували парламенту прийняти її в першому читанні.