Свідоме неотримання членом ОСББ рекомендованого листа про скликання і проведення загальних зборів не може свідчити про його неналежне повідомлення про скликання цих зборів.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі №904/1711/22 та ухвалюючи нове — про відмову в задоволенні позову, інформує «Закон і Бізнес».
Водночас, зазначено, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК. Тому переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
Також у цій справі КГС зауважив, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших. Тому в таких спорах суд повинен приділяти увагу дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ та з’ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
До того ж суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Крім цієї справи, в огляд практики КГС за вересень 2023 року включено низку інших правових позицій. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
відсутності в податкового органу права вимоги до ліквідатора надати ліквідаційний баланс;
особливостей проведення податковим органом перевірки в разі порушення щодо платника провадження у справі про банкрутство;
права представника працівників боржника на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав містяться висновки стосовно:
відсутність підстав для визнання недійсним укладеного в 2014 році договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ у зв’язку з окупацією РФ окремих територій України в разі недоведення настання внаслідок цього тяжкої для позивача обставини, що призвела до укладення ним спірного правочину;
правомірності застосування заходів забезпечення позову, що полягають у накладенні арешту на частку в статутному капіталі ТОВ та забороні державним реєстраторам проводити реєстраційні дії, у справі, в якій предметом спору є захист права власності на відповідну частку, а вимоги мають вартісний, грошовий вираз.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!