Вимоги забезпеченого кредитора: про три підходи до визначення їх розміру розповів суддя ВС

Вимоги кредитора, якщо інше не передбачено договором, визнаються забезпеченими в розмірі всієї суми заявлених вимог до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов’язанні).

На такий підхід судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС звернув увагу суддя Великої палати Верховного Суду Олександр Банасько під час онлайн-консультації, інформує «Закон і Бізнес».

Він зазначив, що стосовно визначення розміру вимог забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов’язанні, є різні підходи.

Перший ґрунтується на тому, що вимоги кредитора, якщо інше не обумовлено договором, визнаються забезпеченими лише в розмірі вартості предмета застави (іпотеки), визначеної між кредитором та боржником (майновим поручителем, який не є боржником в основному зобов’язанні) у договорі застави (іпотеки). Однак, на його думку, такий підхід є помилковим, оскільки, зокрема, має наслідком порушення прав та інтересів кредитора в разі продажу заставного (іпотечного) майна за ціною, вищою за ту, яка погоджена сторонами в договорі застави (іпотеки).

Згідно з другим підходом вимоги кредитора, якщо інше не обумовлено договором, визнаються забезпеченими лише в розмірі вартості предмета застави (іпотеки), погодженої між кредитором та боржником (майновим поручителем, який не є боржником в основному зобов’язанні) у договорі застави (іпотеки), а в іншій частині вимоги є незабезпеченими. За словами доповідача, цей підхід також неправильний. Він може призвести до порушення прав та інтересів інших кредиторів, адже, серед іншого, кредитор у цьому разі отримує можливість задовольнити заявлені ним грошові вимоги не лише за рахунок заставного майна боржника, а й за рахунок іншого майна.

Тож саме такий підхід, якого дотримується судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС, є найоптимальнішим і дає змогу повністю мінімізувати будь-які негативні наслідки для забезпеченого кредитора. «Зокрема, не буде ризиків того, що кредитор не зможе отримати різницю, якщо майно продадуть за вищу ціну, ніж визначено й погоджено сторонами в договорі застави (іпотеки)», — зазначив суддя.

Він також додав, що вимоги забезпеченого кредитора незалежно від суми, отриманої від реалізації цього майна, є погашеними в разі реалізації предмета застави.

Щодо припинення дії мораторію суддя зазначив, що на основі системного аналізу ст.41 КзПБ судова палата з розгляду справ про банкрутство КГС дійшла висновку, що сплив 170 календарних днів, безсумнівно, автоматично припиняє дію мораторію. Але реалізація майна й задоволення забезпечених вимог кредиторів після відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються лише в межах такого провадження, з дотриманням принципів судового контролю і конкурсного імунітету та мають бути санкціоновані ухвалою суду.

Така позиція відображена в постанові КГС від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, а також постанові ВП ВС від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20).

Докладніше — у презентації О.Банаська.

Захід «Забезпечення захисту прав та інтересів кредиторів у процедурах, визначених КзПБ, які застосовуються до боржника» був організований Міністерством юстиції.

Закон і Бізнес