Довгоочікувані зміни

Корпоративне законодавство, безумовно, потребує покращення, хоча його база є досить сильною

Реформа корпоративного управління, розпочата у 2009 році з прийняттям закону «Про акціонерні товариства», дотепер продовжується та поглиблюється. Над цими довгоочікуваними змінами працюють експерти, юристи, які виявляють ініціативу для створення нових умов діяльності акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю та спонукають Уряд до активної діяльності для вирішення цього питання.

Реформи назріли

26 жовтня в столиці відбувся VI щорічний форум з корпоративного права, що зібрав багато юристів, адвокатів, експертів та керівників підприємств. Учасники цього заходу отримали колосальний досвід, який зможуть застосувати у своїй професійній діяльності.

Унікальність цьогорічного форуму, як зазначив президент Асоціації прав­ників України Валентин Загарія, полягає в присутності на ньому провідних іноземних експертів.

Як відомо, Президент уніс реформу у сфері діяльності ТОВ до плану дій на 2012 рік і визначив державний орган, відповідальний за розробку та впровадження цих змін, — Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Наразі ТОВ є найпоширенішою формою ведення малого й середнього бізнесу. Що ж не влаштовує фахівців у законодавстві, яке регулює діяльність таких товариств? Основними проблемами вони називають:

• надмірні вимоги до статутів підприємств;

• недостатній захист прав учасників товариств, зокрема відсутність належних механізмів контролю за діяльністю виконавчого органу та притягненням до відповідальності членів такого органу;

• недосконале правове регулювання процедур виходу та виключення учасників із товариства;

• відсутність механізмів спадкування частки в ТОВ;

• неефективність регулювання діяльності органів управління товариством, зокрема обтяжливі й несучасні процедури скликання загальних зборів учасників.

Які ж нововведення учасникам господарського ринку пропонує законопроект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»? Насамперед, пропонується виключити з відомостей, що підлягають обов’язковому закріпленню в статуті, інформацію про розмір статутного капіталу та перелік учасників товариства. Крім того, проект передбачає запровадження механізму вчинення похідних позовів, тобто наділення учасника ТОВ правом звернення до суду від імені та в інтересах товариства.

Що ж стосується змін у корпоративному управлінні, то документ містить:

• удосконалення процедури проведення загальних зборів учасників, зокрема запровадження механізму їх проведення в заочній формі;

• забезпечення ефективного управління ТОВ, зокрема через можливість створення в товаристві наглядової ради й обрання загальними зборами ревізійної комісії товариства;

• можливість зупинення повноважень виконавчого органу або припинення повноважень з одночасним розірванням договору (контракту) у будь-який час;

• обмеження права виходу зі складу ТОВ учасника, що володіє більш ніж 50% капіталу товариства (при цьому за згодою всіх учасників такий вихід є можливим).

Що стосується прав учасників товариств, то проект передбачає запровадження інституту договорів між учасниками та встановлення вимог до правочинів щодо передання частки у ТОВ (вимагатиметься письмова форма таких правочинів та їх нотаріальне посвідчення).

Проект викликав палку дискусію експертів, з приводу, зокрема, наявності в ньому великої кількості імперативних норм, однак усі фахівці зійшлись на думці, що основним очікуванням від документа є покращення умов створення нових і розвитку діючих товариств.

Похідні позови: бути чи не бути?

Одним із основних інструментів оскарження правочинів, виступають похідні (непрямі позови).

Похідний позов — це механізм захисту прав та інтересів, який дозволяє заявляти та підтримувати позови від імені товариства його учасникам, якщо юридична особа не ініціює самостійно судового розгляду.

Інструмент вчинення похідних позовів є ефективним засобом захисту інтересів міноритарних акціонерів і широко застосовується в таких країнах, як США, Велика Британія, ФРН, Японія, Франція, Італія, Ізраїль та ін.

Існують певні умови застосування механізму непрямих позовів:

• має зачіпатись право (інтерес) безпосередньо товариства, а не право акціонера, прямо пов’язане з його статусом;

• учасник товариства має довести добросовісність своїх дій, зокрема те, що його інтереси збігаються з інте­ресами товариства;

• учасник має право заявляти позов від імені товариства лише в тому випадку, коли виконавчий орган останнього не вчиняє дій щодо захисту прав товариства.

Натомість в Україні виникла низка проблем, пов’язаних з нормативним регулюванням захисту прав учасників АТ. Це, зокрема, суперечливість норми, яка встановлює право на звернення до суду з вимогою про визнання правочину АТ недійсним; відсутність визначеного переліку осіб, уповноважених законом на оспорювання дійсності правочину АТ; порушення прав міноритарних акціонерів на судовий захист.

На думку експертів форуму, в нашій країні склалася певна судова практика, яка дозволяє стверджувати, що інститут похідних позовів не визнається судами. Це, своєю чергою, є фактичним порушенням права акціонера на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 72 закону «Про акціонерні товариства», який набув чинності у 2009 році, було прямо передбачено право акціонера вимагати визнання правочину судом недійсним у разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених ст.71 цього закону.

На початку 2011 року зі ст.72 закону було виключено право акціонера оскаржувати правочини, щодо яких є заінте­ресованість (власне можливість оскарження залишилась, однак коло осіб при цьому законом не було визначено).

Фахівці вважають, що за відсутності чіткої законодавчої норми, існує нагальна потреба в офіційному тлумаченні Конституційним Судом положень ч.1 ст.72 закону «Про акціонерні товариства».

Вітчизняна судова практика

Корпоративні правовідносини розглядаються як особливий вид цивільних правовідносин поряд із речовими й зобов’язальними. Змістом корпоративних правовідносин є корпоративні права, що мають складну природу.

За ст.167 Господарського кодексу корпоративними є права особи, частка якої визначається в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону.

Секретар першої судової палати Вищого господарського суду Олександр Кот відмітив, що в ЦК відсутні такі поняття, як «корпорація», «корпоративні права» та «корпоративні відносини». Проте в ГК регулювання корпоративних прав досить суперечливе.

За його інформацією, 2009-го ВГС розглянули 1289 справ, у 2010 році — 1301, у 2011 році — 1276, за І півріччя 2012 року — 500 справ (що на 27,5% менше порівняно з аналогічним періодом 2011 року). У 2009 році ВГС було задоволено 32% касаційних скарг, у 2010 — 31%, у 2011 — 27%. О.Кот відмітив, що цього року спостерігається зниження кількості корпоративних спорів. Однією з причин такої тенденції, на думку законника, можливо, є запровадження судового збору.

За його словами, судді ВГС при розгляді корпоративних спорів вбачають своє основне завдання у подальшому формуванні сталої судової практики з врахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму ВС «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 №13, та рекомендацій президії ВГС «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007.

Зарубіжний досвід

Протягом останніх років спостерігається тенденція зростання кількості корпоративних та комерційних спорів із країн СНД, що розглядаються англійськими судами.

Саме корпоративних спорів досить мало, вони, як правило, переплітаються з комерційними. Позови потрапляють до суду на стадіях: оскарження юрисдикції суду, вимоги вжиття запобіжних заходів, розгляду справи по суті, примусового виконання. Спори вирізняються складністю питань та високою ціною позову, яка іноді може сягати десятків та сотень мільйонів доларів, зазначає приватний адвокат Катерина Шостранд (до речі єдиний російський юрист, що практикує в англійській адвокатурі).

Судами розглядається широке коло питань, пов’язаних, зокрема, з розпадом спільного бізнесу; купівлею-продажем активів у межах угод злиття та поглинання, реструктуризації тощо; повноваженнями органів управління компанією та правомірністю їх рішень; правами акціонерів.

Найпоширенішими причинами виникнення таких спорів є невідповідність фактичних намірів сторін змісту договору, неналежне оформлення волевиявлення сторін, високий ступінь ризику при використанні фіктивних компаній для укладення серйозних угод та відсутність належних гарантій під час укладення угод.

Слід відмітити, що на юристів покладена колосальна відповідальність за проведення корпоративної реформи, тому під час форуму експерти закликали юридичну спільноту вносити свої пропозиції щодо вдосконалення корпоративного законодавства та об’єднати професійні зусилля в цьому напрямку.