Чи може представництво самостійно оскаржити ППР — ВС

Представництво, яке не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності (право- і дієздатності), а отже позбавлене права на звернення до суду з позовною заявою.

На це звернула увагу судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи попередні рішення у справі №640/31489/21, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі представництво звернулося до суду з позовом до контролюючого органу, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 528,6 тис. грн. та збільшено зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму майже 13,6 млн грн.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив.

Своєю чергою, КАС встановив, що першочерговим питанням у цій справі є наявність у представництва адміністративної процесуальної правосуб’єктності і, як наслідок, можливість самостійної реалізації своїх процесуальних прав та обов’язків з огляду на те, що воно не має статусу юридичної особи.

З огляду на вимоги ст.95 ЦК представництвом є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

КАС нагадав, що представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юрособи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв’язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юособою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій, представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юрособи. Представництва не визнаються суб’єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юрособи. Відповідальність за дії представництв і їх посадових осіб несе юрособа, яка утворила ці представництва.

Таким чином, КАС наголосив, що представництва хоч і є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юрособи і власною юридичною правосуб’єктністю вони не наділені.

Оскільки представництво, яке звернулося до суду з цим позовом, не є юридичною особою, воно не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності (право- і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

КАС констатував, що саме материнська компанія (нерезидент України) може бути належним позивачем у справі. 

Закон і Бізнес