Коли встановлення вини має значення для штрафних санкцій — ВС

При притягненні платника податків до відповідальності у правовідносинах за періоди до 1 січня 2021 року встановлення вини не вбачається можливим.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №320/13732/20, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення, яким зобов’язано ТОВ «Білоцерківвода» сплатити штраф за порушення строку сплати суми зобов’язання з ПДВ. Товариство вважало, що немає підстав для застосування штрафних санкцій з огляду на відсутність обставин вини позивача.

Задовольняючи позов, суди виснували про відсутність вини платника та необґрунтоване покладання податковим органом додаткового фінансового навантаження всупереч законодавчо визначеному механізму погашення заборгованості перед бюджетом для таких підприємств.

Своєю чергою, КАС зауважив, що контролюючий орган має право довести наявність/ відсутність вини платника, зокрема, в акті камеральної перевірки у відносинах у межах періодів з 1.01.2021 після набуття чинності законом від 17.12.2020 №1117-IX. При цьому, комплексній оцінці підлягають фактичні обставини на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів у контексті удаваного, цілеспрямованого створення платником умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.

При цьому, КАС зазначив, що до правовідносин за періоди до 1.01.2021 установлення вини не вбачається можливим.

Водночас склад податкових правопорушень згідно з п.57.1 ст.57; п.203.2 ст.203; п.126.1 ст.126 ПК взагалі не допускає можливості встановлення наявності/ відсутності вини як кваліфікуючої ознаки в поведінці платника.

ПК не закріплює можливості застосування контролюючими органами штрафних санкцій на бюджетні кошти, якими, зокрема, є субвенційні кошти відповідно до положень бюджетного законодавства. З огляду на необхідність забезпечення невідворотності настання визначеної законом відповідальності в разі порушення податкового законодавства, балансу між принципами фіскальної достатності і соціальної справедливості нарахування контролюючими органами штрафних санкцій можливе в межах суми заборгованості, яка перевищує розмір субвенційних коштів, якщо недоїмка утворилася внаслідок несплати поточних зобов’язань, а не у зв’язку з неперерахуванням суми субвенції.

Натомість, суди попередніх інстанцій не дослідили розміри та механізм нарахування субвенцій за періоди 2017—2019 років, існування причинно-наслідкового зв’язку між неперерахуванням коштів субвенції з різниці в тарифах та виникненням у позивача податкової заборгованості з ПДВ станом на граничні дати сплати податкових зобов’язань, а також неправильно застосували норми матеріального права, стверджуючи про відсутність вини в діях платника за періоди до 1.01.2021 зі складом правопорушень, для яких не встановлено такої кваліфікуючої ознаки.

Закон і Бізнес