Визначальним є не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління передбаченої процедури ухвалення рішення про таке припинення.
На цьому акцентував Касаційний господарський суд, залишаючи без змін рішення попередніх інстанцій у справі №757/230/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі на засіданні позачергової конференції Федерації велосипедного спорту прийнято рішення про визнання роботи Олександра Башенка як президента ФВСУ незадовільною та про припинення його повноважень відповідно до ч.3 ст.99 ЦК.
Позивач звернувся з позовом про визнання неправомірним цього рішення та його скасування. Адже зі змісту протоколу вбачається, що було прийнято рішення припинити повноваження його як президента ФВСУ відповідно до ч.3 ст.99 ЦК, приписи якої, на його думку, не можуть бути підставою для припинення повноважень президента ФВСУ, строк повноважень якого ще не сплинув.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду в задоволенні позову відмовлено.
Своєю чергою, КГС зазначив, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, а також предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП, а в ст.99 ЦК, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством (президією). Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
З огляду на викладене, КГС дійшов висновку, що припинення повноважень президента ФВСУ відповідно до ч.3 ст.99 ЦК є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством.
Верховний Суд також наголосив, що при вирішенні питання щодо порушення прав позивача, зокрема, права на зайняття посади президента ФВСУ, має значення не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Колишній президент ФВСУ Олександр Башенко. Фото: ТСН
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!