Спір про плюшки

АМКУ, суд та звільнення: чим завершується бізнес на чужій комерційній таємниці?

Усе, що так дбайливо плекається на підприємстві, в один момент може втратити свій сенс через колишнього співробітника. Адже розголошена комерційна таємниця може стати фундаментом для чужої наживи. Як вберегтись від таких наслідків?

Відомості під грифом

Про комерційну таємницю в діяльності ТОВ та практичні аспекти захисту в огляді судової практики у межах вебінару розповіли у Вищій школі адвокатури. Лектором заходу виступила адвокат, член комітету з господарського права та процесу Національної асоціації адвокатів України Надія Тарасова.

Спікер нагадала визначення, за яким комерційна таємниця — це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить. Отже, має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Крім того, ст.420 Цивільного кодексу визначено, що комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Що ж не може бути віднесено до комерційної таємниці? Відповідь на це питання Н.Тарасова порадила шукати у постанові КМУ «Про перелік відомостей що не становлять комерційної таємниці» від 9.08.1993 №611. Зокрема, до таких відомостей відносяться й установчі документи як-то статут та інформація за всіма встановленими формами державної звітності.

Спікер зазначила, що часто акціонерні товариства навіть розкривають статути на своїх сайтах, і це — гарна практика. Адвокат порадила не розписувати статут занадто деталізовано, тоді його відкритість не буде викликати занепокоїть.

Часто комерційну таємницю плутають із конфіденційною інформацією. А от стосовно того чи є комерційна таємниця різновидом конфіденційної інформації є кілька думок. Конфіденційною інформацією для юридичної особи є інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи.

Такий же різновид документів як корпоративні договори будуть у своїй переважній більшості містити в собі комерційну таємницю. Цей вид договору став легітимним в Україні з 2008 року, однак на практиці протягом тривалого часу його майже не використовували. Оскільки стороною таких договорів виступають або учасники ТОВ, або інші ТОВ, або треті особи, саме вони нестимуть відповідальність за розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації про товариство. Така відповідальність може мати наслідком накладення штрафу, вимогу виходу із ТОВ, відчуження частки іншому учаснику ТОВ.

Н.Тарасова порадила у статуті зазначати вимоги учасників, практику групи компаній, специфіку діяльності. Також адвокат рекомендувала віднести до компетенції загальних зборів учасників або наглядової ради (за наявності) питання щодо затвердження внутрішніх нормативних актів, що регулюють правила визначення, охорони та доступу до комерційної таємниці ТОВ.

Покарання за «балакучість»

Значення комерційної таємниці може залежати від роду діяльності самого підприємства та його обсягів. Спікер зазначила, що для маленької пекарні, до прикладу в Європі, комерційною таємницею, на якій тримається бізнес вже кілька поколінь, може бути рецепт плюшок. І розголошення цього рецепту могло б означати кінець бізнесу для цієї пекарні.

До того ж, такий приклад свідчить про те, що з часом ця комерційна таємниця не стає менш актуальною. Тоді як, до прикладу, проведене маркетингове дослідження втратить свій сенс через 3—5 років, а тому його розголошення в подальшому не призведе до негативних наслідків для підприємства.

Закон «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» передбачає обов’язок членів наглядової ради щодо дотримуються правил часткового обмеження конкуренції (Non compete) та принципу нерозголошення корпоративної інформації (Non disclosure). А у трудовому договорі чи контракті з особами, що входять до складу виконавчого органу в ТОВ, мають бути зазначені умови про нерозголошення комерційної таємниці та відповідальність. Так, може наставати

дисциплінарна відповідальність (ст.147 Кодексу законів про працю);

 цивільно-правова відповідальність у формі відшкодування збитків (стст.22 та 1166 ЦК);

адміністративна відповідальність (ч.3 ст.164³ Кодексу про адміністративні правопорушення);

кримінальна відповідальність (стст.231 та 232 Кримінального кодексу).

Н.Тарасова розглянула в якості прикладу перше і єдине подібне рішення Антимонопольного комітету (№30-рр/тк) про порушення ТОВ «Ергон-Електрік» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці та накладення штрафу в розмірі 360 тис. грн.

АМКУ дійшов висновку про те, що відповідач під час планування та здійснення своєї господарської діяльності використовував відомості, які становлять комерційну таємницю товариства. Однак відповідач не погодився з таким рішенням і дійшов у судовому розгляді до касаційної інстанції (постанова Касаційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №910/1759/19).

Але й суд вказав на те, що знання принципів ціноутворення конкурента (включно з обсягами закупівлі та реалізації) та його дохідності дозволяє планувати свою господарську діяльність таким чином, щоб мати можливість пропонувати іншим суб'єктам господарювання умови, кращі за конкурента. Причому не завдяки власним досягненням, а через використання секретної комерційної інформації конкурента, тим самим посилюючи свою конкурентну позицію на ринку. Саме тому зазначені відомості комерційного характеру становлять комерційну цінність, а їх розголошення може завдати шкоди інтересам товариства.

Однак довести факт розголошення комерційної таємниці і надати переконливі докази щодо наявності порушення вдається не завжди. Наприклад, це не вдалося позивачеві у справі №752/5775/16-ц. Постановою КГС від 28.02.2019 йому було відмовлено у задоволенні касаційної скарги. Не зміг довести наявність збитків у вигляді упущеної вигоди і позивач у справі №910/15998/20 (постанова КГС від 7.06.2022).

Втім, приклади невдач не означають, що цього неможливо добитися в принципі. Головне знайти ті аргументи і докази, що переконають суд у посяганні на комерційну таємницю.

Закон і Бізнес