Незабезпечення належного оформлення змісту довіреності на участь представника в загальних зборах не може бути покладено в основу висновку про порушення прав довірителя.
На таку особливість звернув увагу Касаційний господарський суд, розглядаючи справу №910/2478/20, повідомляє «Закон і Бізнес».
У ній йшлося, зокрема, про визнання недійсним протоколу загальних зборів ОСББ, оскільки, на думку позивача, його представника не допустили до участі у загальних зборах об’єднання.
КГС залишив попередні рішення без змін, зазначивши, серед іншого, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом). Тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання таких правових актів незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства.
Суд також звернув увагу, що такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб’єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає. Стаття 10 закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає можливість оскарження в судовому порядку саме рішення загальних зборів.
Натомість протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні ст.20 Господарського кодексу, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.
Водночас, з огляду на наявність між сторонами суперечностей щодо тлумачення змісту виданої позивачем довіреності в контексті надання представнику повноважень на голосування на загальних зборах, суд апеляційної інстанції правильно застосував тлумачення «contra proferentem». Із застосуванням даного принципу тлумачення умов правочину, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону, яка передбачила таку умову та не конкретизувала її включення.
Крім цього рішення, в огляді правових позицій КГС щодо застосування належних та ефективних способів захисту корпоративних прав (за період із 1.01.2021 до 1.06.2022) містяться й інші, що стосуються як ОСББ, так й інших суб’єктів господарювання. Зокрема, щодо
визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ / ТДВ;
негаторного або віндикаційногой позовів;
визнання недійсним рішення загальних зборів юридичної особи;
спонукання юридичної особи до виконання обов’язку чи вчинення дій, визнання протиправною бездіяльності;
оскарження рішення про створення юридичної особи, скасування державної реєстрації;
визнання переважного права учасника на придбання частки; розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.
Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!