Приваба для інвестора

Урядовці вигадали чергове випробування для українського бізнесу

Відмовитися від податку на прибуток та замінити його податком на виведений капітал пропонують ідейні натхненники реформи. Податківці цей задум сприймають як прогресивний. От тільки бізнес чергових змін може не витримати.

Новий податок

Українське підприємництво очікує чергової реформи системи оподаткування. Останні реформаторські потуги, зокрема механізм вилучення частини прибутку, коли гроші ще обертаються в бізнесі, себе явно не виправдали. Витягування коштів на цьому етапі суперечить самій філософії підприємництва.

Дані, озвучені на першому податковому форумі Tax & Business talks, організованому Асоціацією адвокатів України, говорять самі за себе: накопичені податкові збитки компаній станом на 1.01.2017, сягнули 1 трлн грн. Переплата за податком на прибуток становить від 24 млрд (за даними одного з доповідачів на форумі — голови податкового комітету громадської ради при Державній фіскальній службі Тетяни Шевцової) до 15 млрд, за даними, оприлюдненими на сайті ДФС. При цьому основний тягар виплати податку на прибуток (85%) лежить на 0,5% платників по всій країні, тобто на 1068 підприємствах із більш ніж 200 тис. зареєстрованих. На думку Т.Шевцової, це свідчить про значний перекіс у корпоративному податку й дає право реформаторам запропонувати своєрідний податковий експеримент.

Під експериментом вона мала на увазі запровадження податку на виведений капітал, основна ідея якого полягає в тому, що прибуток підприємства не оподатковується доти, доки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів та прирівняних до них набутків. Тобто гроші стягуються не тоді, коли вони «працюють», а вже за фактом «споживання».

Відповідний проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» був розроблений під егідою Кабінету Міністрів.

Ризики для бюджету

Серед іншого документ передбачає зміну методологічних підходів до оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються в нерезидентів — пов’язаних осіб; застосування перехідних положень для банків, які матимуть право залишатися платниками податку на прибуток до 2020 року включно; звільнення від обкладання податком на виведений капітал дивідендів, що виплачуються за період 2013—2017 рр., у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

На думку Т.Шевцової, податок на виведений капітал зумовить неабияке поповнення бюджету, оскільки, за різними підрахунками, з України щороку виводиться близько $11 млрд як дивіденди іноземців та інші виплати. І ці кошти не оподатковуються.

Істотною перевагою податку на виведений капітал перед податком на прибуток, упевнені натхненники ідеї, є прозорість і простота його нарахування. Основним об’єктом оподаткування виступатиме виплата дивідендів. Ставка дорівнюватиме 15%. Винятки можливі для об’єктів оподаткування, прирівняних до капіталу платежів у вигляді обмежень з неприбуткових виплат, сум пасивних виплат на користь нерезидентів, донарахування за трансфертним ціноутворенням.

Декларування відбуватиметься у випадку наявності об’єкта оподаткування, тобто в разі виплати дивідендів. При цьому адміністрування полягатиме в перевірці вузького переліку операцій платника на виведений капітал з неплатником. Тому не буде необхідності перевіряти всі без винятку доходи-видатки та контролювати фінансовий результат. У свою чергу фіскальні органи будуть позбавлені можливості донараховувати зобов’язання, а платники — мороки з їх оскарженням у суді.

Разом з тим фахівці після запровадження нового податку прогнозують недонадходження до бюджету. Наприклад, у Міністерстві фінансів переконані: якщо проект буде підтриманий і закон почне діяти з наступного року, бюджетні втрати країни становитимуть 26 млрд грн., а місцевих бюджетів — 5,4 млрд. Пом’якшити падіння, вважає Т.Шевцова, може ефект припливу зовнішніх інвестицій, які, у свою чергу, пожвавлять економіку, що зумовить надходження до бюджету від інших податків.

У цілому ж, за розрахунками Українського інституту майбутнього, який на волонтерських засадах долучився до прогнозування результатів, запровадження податку на виведений капітал призведе до зростання ВВП на 1,5% щороку. А вже за 5 років цей податок поповнить скарбницю на 600 млрд грн.

Аби досягти такого видатного результату, до реалізації запропонованого механізму готові долучитись і чиновники. Наприклад, у Мінфіні говорять, що закрити тимчасову діру в бюджеті можна буде двома способами: значно підвищивши ставки податків або скоротивши видатки. Якщо підвищення ставок посадовці вважають недопустимим, то пропозиції щодо скорочення державних витрат і ефективнішого використання бюджетних коштів готові розглянути.

Питання часу

Проект має і своїх скептиків, які не поділяють оптимізму натхненників ідеї. Зокрема, вони зазначають, що податок на виведений капітал не діє в жодній з держав світу, крім Естонії. У більшості країн справляється корпоративний податок, який є аналогом нашого податку на прибуток.

Спростовуючи ці зауваження, Т.Шевцова та автори ідеї зазначають, що в Естонії виведений капітал оподатковується протягом 16 років. Дійсно, перший рік для країни був важким. Однак уже на другий держава відчула приріст інвестицій, а на третій — вийшла на попередній рівень податкових надходжень.

До того ж механізм, запропонований у проекті, істотно відрізняється від «естонського дива» та враховує специфіку економічної ситуації в Україні. Та от чи переживе запропоновані новації й без того пошарпаний український бізнес — невідомо. Утім, у кулуарах експерти відзначили, що Кабмін рішуче налаштований на лобіювання законопроекту в парламенті. Тож його прийняття — питання часу.

Єдине, що викликає побоювання — це прагнення запровадити новий податок із середини 2018 р. Це, вважає Т.Шевцова, неприпустимо, оскільки не можна розривати податковий рік. Вона наполягає на введенні податку з початку 2019 р. і сподівається, що фіскали дослухаються до цієї поради.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Які ризики може нести запровадження нового податку для українського бізнесу?

Ольга ДМИТРІЄВА,
керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та партнери», адвокат:

— Мої перестороги зумовлені суб’єктивною точкою зору, оскільки я розумію, як важко бізнес сприймає всі нововведення. А ми можемо спостерігати, що реформування податкової царини відбувається останні 10 років.

Підприємництво пережило введення ТЦО, запровадження електронного декларування ПДВ та податкових накладних, не кажучи вже про такі моменти, як, наприклад, заборона використання програмного забезпечення «1С Бухгалтерія». Звісно, бізнес болісно реагує на будь-які зміни. З одного боку, ускладнюються правила, методики й законодавча база. А з другого — потрібно визнати, що знижується професійний рівень працівників податкової. Вони не встигають опанувати законодавчі новели: у виші вивчають одні норми, а після отримання диплома доводиться працювати з іншими. Це зумовлює суб’єктивність підходів у роботі податкових органів.

Будь-які зміни лише посилять суб’єктивний підхід. А це може відштовхнути від країни як іноземних, так і українських інвесторів. До того ж упровадження системи, яка ніде не апробована, є великим ризиком, на який можна було б піти за відсутності 600 млрд грн. збитків у держави.