Коли платник не може вважатися повідомленим про ППР — ВС

У спорах щодо оскарження ППР сам по собі факт їх направлення контролюючим органом за податковою адресою платника не є достатньою підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №520/22570/25, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі податковий орган за результатами фактичної перевірки ФОП прийняв два податкові повідомлення-рішення та направив їх рекомендованим листом на податкову адресу платника в м.Харкові. Поштове відправлення було повернено після закінчення строку зберігання.

Підприємець звернувся до суду з позовом про скасування ППР, зазначаючи, що дізнався про їх існування лише після отримання матеріалів перевірки у відповідь на адвокатський запит. Також він посилався на вимушений виїзд із Харкова через ракетні обстріли та неможливість отримувати поштову кореспонденцію за вказаною адресою.

Суд першої інстанції залишив позов без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення. Із цим погодився апеляційний суд.

Своєю чергою, суд зазначив, що під час вирішення питання про дотримання строку звернення до адмінсуду необхідно встановити не лише факт направлення податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог ПК, а й момент, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Сам по собі факт направлення податкових повідомлень-рішень рекомендованим листом за податковою адресою не є безумовним доказом того, що платник реально міг дізнатися про їх існування.

Умови воєнного стану, переїзд через обстріли, відсутність фактичного отримання кореспонденції та момент реального ознайомлення з податковими повідомленнями-рішеннями (у тому числі через адвокатський запит) потребують ретельної перевірки та оцінки судом.

КАС підкреслив, що висновок про пропуск строку звернення до суду не може ґрунтуватися виключно на формальному підтвердженні направлення кореспонденції. Надмірний формалізм при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду (лише факт направлення рекомендованого листа) суперечить принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи та завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.

Для вирішення цього питання суд повинен встановити, коли особа фактично дізналася або об’єктивно могла дізнатися про прийняття такого рішення.

Закон і Бізнес