Закон не регламентує порядок правового статусу вірян (прихожан) церкви, що ототожнюють себе як члени релігійної громади, але не визнаються такими її керівником, тощо.
Закон не регламентує порядок правового статусу вірян (прихожан) церкви, що ототожнюють себе як члени релігійної громади, але не визнаються такими її керівником, тощо.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, передаючи на розгляд Великої палати ВС справу №906/1330/21, інформує «Закон і Бізнес».
Позивач звернувся з позовом до релігійної громади про визнання недійсним протоколу загальних зборів 2019 року та визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції. Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори скликані неуповноваженими особами, без повідомлення позивача — настоятеля релігійної організації та дійсних її членів, а рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, внесення відповідних змін до статуту прийнято особами, які не були членами релігійної організації, оскільки їх не було включено до складу парафіяльних зборів.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного госпсуду, в задоволенні позову відмовлено повністю. Суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки на загальних зборах приймалося рішення лише про зміну підлеглості територіальної громади в канонічних та організаційних питаннях і прийняття статуту цієї релігійної громади в новій редакції, натомість жодного рішення про відвідування церкви не приймалося, то відсутні підстави вважати, що відбулося втручання у право позивача на свободу віросповідання.
Судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС дійшли висновку щодо необхідності вирішити, зокрема, питання яким чином має визначатися членство в релігійній громаді, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та відсутній облік членів релігійної громади.
ВП ВС зазначила, що закон «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко передбачає можливість прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту не менш як 2/3 від кількості членів релігійної громади. Такі положення застосовні, якщо відповідно до вимог статуту (положення) релігійної громади можливо встановити кількість членів релігійної громади.
На думку суддів палати КГС, в законі існує прогалина щодо вирішення цього питання, якщо релігійна громада, користуючись своїм правом самостійно вирішувати свої внутрішні справи, не визначила у статуті на власний розсуд порядок прийняття нових та виключення існуючих членів, порядок обліку членів громади.
З огляду на таку прогалину, КГС передав справу на розгляд ВП ВС, яка призначила її розгляд на 18 жовтня цього року.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!