Що ускладнюватиме засудження за злочини проти нацбезпеки, пояснила суддя ВС

Основною проблемою, пов’язаною зі злочинами проти основ національної безпеки, є те, що одне й те саме діяння гіпотетично може бути кваліфіковано за кількома нормами кримінального закону.

На це звернула увагу суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська під час вебінару, присвяченому питанням кваліфікації державної зради і суміжних злочинів проти основ національної безпеки України, інформує «Закон і Бізнес»

Вона нагадала, що навесні 2022 року, зокрема, розділ Кримінального кодексу щодо злочинів проти основ національної безпеки був доповнений новими статтями, а до деяких внесені зміни. Тож коли відповідні кримінальні провадження надійдуть до суду, то, на її думку, «основна практична проблема полягатиме не тільки в тому, як розтлумачити норми матеріального кримінального права, а й як за допомогою інструментів доказування підтвердити, довести чи спростувати елементи складу того чи іншого злочину.

«Якщо буде єдине розуміння того, якими є обов’язкові елементи складу певного кримінального правопорушення, то під час розслідування правоохоронні органи будуть збирати та належним чином оформлювати саме ті докази, які підтверджуватимуть ті чи інші обставини. Якщо такого розуміння не буде, то можуть виникати ситуації, коли до суду надходитимуть кримінальні провадження за обвинуваченням особи у скоєнні одного злочину, але у формулі обвинувачення, наприклад, суб’єктивна чи об’єктивна сторона буде геть іншою», — застерегла О.Яновська.

Вона зауважила, що, на жаль, законодавець створив такі умови, в яких якщо теоретики та практики займатимуть діаметрально протилежні позиції, зокрема, в питанні кваліфікації, то це знівелює можливість притягнення осіб, які скоїли злочини проти основ національної безпеки України, до відповідальності.

Так, «якщо на стадії досудового розслідування дії особи будуть кваліфіковані як одне кримінальне правопорушення, а потім з’ясується, що її дії підпадають під ознаки іншого діяння, то виникне низка процесуальних проблем: наприклад, наскільки захищені права обвинуваченої особи, чи можна змінити обвинувачення та інші», — наголосила доповідач.

Крім того, вона акцентувала на питанні щодо призначення покарання за ч.1 ст.111-1 «Колабораційна діяльність» КК. Нею передбачено позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.

Суддя нагадала, що у постанові ВС від 22 травня 2018 року у справі № 753/18479/16‑к зроблено висновок: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю застосовується, в тому числі, і до осіб, які на час вчинення кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.

«Цей висновок стосувався ст.222 «Шахрайство з фінансовими ресурсами» КК. Водночас, на мою думку, під час призначення покарання за ч.1 ст.111-1 КК також може бути застосований такий підхід, оскільки це є певним запобіжником на майбутнє. Тобто особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-1 КК, в майбутньому тривалий час не зможе обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», — пояснила О.Яновська.

Також вона відповіла на запитання учасників вебінару, організованого Національною школою суддів спільно з Національним юридичним університетом ім.Ярослава Мудрого, щодо новел КК.

Закон і Бізнес