На поетапний механізм призначення покарання вказала ВП ВС

Якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до, а інші — після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст.70, так і ст.71 КК.

На такий поетапний механізм призначення покарання звернула увагу Велика палата ВС, змінивши вирок у справі №607/9097/20, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі громадянин України обвинувачувався за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.2 ст.190, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК. Суд визнав його винним і призначив покарання із застосуванням чч.1 та 4 ст.70 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Апеляційний суд змінив цей вирок суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих, в іншій — залишив вирок без змін.  

ВП ВС насамперед звернула увагу на те, що питання кримінально-правової кваліфікації тотожних кримінальних правопорушень і питання призначення покарання за їх вчинення не є однаковими за своїм змістом.

Застосування ч.4 ст.70 КК зумовлене виключно часовим критерієм вчинення кримінальних правопорушень — наявністю епізодів, учинених до постановлення попереднього вироку, які не були охоплені ним.

При цьому ВП ВС наголосила, що помилковими є дії суду, коли він, встановивши, що особа вчинила кілька тотожних кримінальних правопорушень, частина з яких була вчинена до постановлення попереднього вироку, а інша — після, не застосовує правила ч.4 ст.70 КК щодо тих правопорушень, які були вчинені до попереднього вироку.

Велика палата вказала на таку послідовність призначення покарання:

спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку;

далі за правилами ч.1 ст.70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку; після цього — за правилами ч.4 ст.70 КК;

потім — призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку;

далі — за правилами ч.1 ст.70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку;

після цього — за правилами ст.71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена в п.2.

Якщо стосовно особи було постановлено два вироки і буде встановлено, що вона вчинила кримінальні правопорушення до постановлення вироку-1 та після нього, а також після постановлення вироку-2, то покарання призначається з урахуванням дотримання зазначеного вище порядку.

Тому в цій справі ВП ВС постановила звільнити засудженого від покарання за ч.1 ст.353 КК у зв’язку із закінченням строків давності, а також змінила призначене судом першої інстанції покарання із застосуванням визначеного в цій справі механізму його призначення, залишивши остаточне покарання за сукупністю вироків без змін.

Закон і Бізнес