Коли апеляція на вирок може розглядатися без сторони захисту і обвинуваченого — ВС

Хоча КПК і не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак така є загально-правовим принципом і поширюється на всі галузі права.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін ухвалу апеляційної інстанції у справі №947/21679/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цьому кримінальному провадженні суд визнав винуватим і засудив особу за ч.1 ст.286 КК до обмеження волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто із засудженого моральну шкоду та матеріальні збитки, завдані в результаті ДТП. Ухвалою апеляційного суду вирок змінено в частині стягнення суми страхового відшкодування та витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі сторона захисту наголошувала, що апеляційний розгляд відбувся без участі обвинуваченого та його захисника, незважаючи на обґрунтоване клопотання сторони захисту про його відкладення.

ККС нагадав, що добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи з конституційних положень, означає, що зловживання правом є спотворенням правосуддя, коли той чи інший учасник судового провадження надає своїм діям видимість юридичної правильності, натомість насправді використовує в цілях, які є протилежними тим, задля досягнення яких закон наділяє їх відповідними процесуальними правами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема аудіозаписів засідань, учасники справи під час неодноразових (понад 9) відкладень заявляли про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами. Крім того, представник цивільного позивача звертався до суду з письмовою заявою про визнання дій обвинуваченого такими, що спрямовані на затягування процесу, а представник потерпілих — із заявою про зловживання процесуальними правами.

Звертаючись із клопотанням до апеляційного суду про чергове відкладення засідання через перебування підзахисного на стаціонарному лікуванні, захисник не долучив підтверджуючих документів. До того ж сам захисник не з’явився в засідання, не повідомив про поважність причин свого неприбуття, чим, на переконання колегії ККС, допустив неналежне представлення інтересів обвинуваченого.

Апеляційний суд уважав за можливе розглянути скарги за відсутності сторони захисту, беручи до уваги той факт, що в цьому випадку участь сторін кримінального провадження є необов’язковою, обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду й не надали доказів щодо поважності причин своєї неявки. При цьому інші учасники провадження наполягали на розгляді апеляційних скарг за відсутності сторони захисту, яка вчиняє умисні дії, спрямовані на затягування розгляду справи.

Колегія суддів ККС наголосила, що систематичні неявки обвинуваченого та його захисника в судові засідання свідчать про їхнє свідоме зловживання процесуальними правами, що призвело до безпідставного затягування апеляційного розгляду та перешкоджало розгляду кримінального провадження в розумні строки. Особливо — враховуючи закінчення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених приписами ст.49 КК.

Закон і Бізнес