Про припинення права користування

Перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним. Натомість систематична несплата земельного податку до цього переліку не включена.

У справі №924/856/20 видавництво оскаржувало рішення міської ради про припинення права постійного користування ділянками у зв’язку із систематичною несплатою земельного податку.

Рішенням господарського суду позов задоволено. Зокрема, суд вказав, що вилучення з постійного користування спірних ділянок призведе до порушення права власності позивача на належні йому будівлі та споруди, що розташовані на цій землі. В апеляційній інстанції вважали, що позов має бути задоволений, але з інших підстав, бо за відсутності згоди землекористувача на припинення права постійного користування таке рішення має прийматись виключно в судовому порядку.

Касаційний господарський суд нагадав про існування висновку щодо застосування п.«д» ч.1 ст.141, ст.144 Земельного кодексу, викладеного в постанові ВС від 17.04.2018 у справі №924/689/17. Згадане положення передбачає, що однією з підстав припинення права користування є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У свою чергу, ст.143 ЗК визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку. І цей перелік є вичерпним. Отже, за наявності підстав, передбачених ст.141 ЗК, припинення права користування ділянкою проводиться за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Принагідно КГС нагадав: якщо суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду, апеляційний суд не може від нього відступати. Бо таке право має тільки ВС.