Наявність договірних правовідносин унеможливлює повернення землі за негаторним позовом — ВП ВС

Належним способом захисту порушених прав орендодавця щодо ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після пролонгації закінчився, є зобов’язання орендаря повернути ділянку.

Такого висновку дійшла Велика палата Верховного Суду, скасовуючи в частині попередні рішення у справі №910/2389/23 та ухвалюючи нове про задоволення позову прокурора, інформує «Закон і Бізнес».

За обставинами справи ТОВ отримало право користування ділянкою на підставі судового рішення про визнання укладеним договору оренди строком на 5 років. Згодом міська рада прийняла рішення про зміну умов договору, після чого сторони підписали новий договір оренди у формі новації та зареєстрували його. Пізніше строк дії договору було продовжено ще на 5 років. Проте після завершення цього строку договір не поновлювався, але ТОВ ділянку не повернуло.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави, стверджуючи також, що ділянка розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини та історичному ареалі міста (за адресою вул. Жилянська, 96-А у м.Києві, на фото) і була передана з порушенням вимог законодавства. Крім вимоги про повернення ділянки, прокурор заявив вимоги про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації права оренди.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, оскільки, зокрема, наявність зобов’язальних відносин між відповідачами унеможливлює пред’явлення негаторного позову, а, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, прокурор фактично намагається переглянути судові рішення, якими був визнаний укладеним такий договір та продовжений строк його дії. Також апеляційний суд звернув увагу на припинення дії оспорюваного договору оренди з огляду на закінчення строку, на який його було укладено.

Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що наявність зобов’язальних (договірних) правовідносин щодо спірної ділянки унеможливлює її повернення із застосуванням положень ст.391 ЦК (шляхом пред’явлення негаторного позову).

У разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, та невиконання орендарем свого обов’язку з повернення ділянки належним та ефективним способом захисту порушених прав орендодавця відповідно до п.4 ч.2 ст.16 ЦК є зобов'язання орендаря повернути ділянку, яка була предметом цього договору.

Встановивши, що позов прокурора спрямований на повернення спірної ділянки територіальній громаді за наслідком закінчення строку дії договору оренди, ВП ВС розглянула вимогу про зобов’язання відповідача повернути, а міську раду — прийняти спірну ділянку як вимогу про повернення цієї ділянки територіальній громаді за правилами ст.785 ЦК та ст.34 закону «Про оренду землі» (як правовий наслідок припинення договору оренди землі).

Водночас інші позовні вимоги прокурора були визнані неналежними та неефективними. Зокрема, оспорюване рішення міської ради вичерпало свою дію виконанням і його скасування не відновить порушеного права.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору, який припинився внаслідок закінчення строку дії, то прокурор не обґрунтував, яким чином їх задоволення за одночасного заявлення вимоги про зобов’язання ТОВ повернути ділянку впливає на відновлення порушеного права.

Закон і Бізнес