Про ЄСВ з адвоката

Нарахування роботодавцем єдиного внеску за адвоката як найманого працівника виключає обов’язок останнього сплати ЄСВ ще і як самозайнятою особою, якщо в цей період не отримувався дохід від адвокатської діяльності.

Касаційний адміністративний суд у справі №460/2442/19 нагадав, що метою збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат.

У цій справі позивач у вільний від роботи час нерегулярно вдавався до адвокатської практики, унаслідок чого отримував доходи. Уважаючи ці доходи базою для обчислення, він нараховував ЄСВ як самозайнята особа. Проте податкова вважала, що, зареєструвавшись як самозайнята особа, адвокат повинен сплачувати ЄСВ регулярно, незалежно від наявності доходів від такої діяльності.

Проте КАС наголосив, що таке тлумачення норм закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на якому наполягали фіскали, спричиняє подвійну сплату ЄСВ (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Натомість КАС не заперечив обов’язку сплати ЄСВ з доходів, отриманих від адвокатської діяльності під час перебування в трудових відносинах.