В умовах карантину контролюючі органи використовують нові засоби, аби віднайти порушення в платників податків
Деякі платники податків раптом дізнаються, що вони не надали документів або ж не допустили на перевірку контролюючий орган. Адвокати розповіли, на що варто звернути увагу в умовах карантину, та поділилися новими «фішками» податківців.
Домінантна позиція
Професійна спільнота до того звикла до порушень з боку фіскальних органів, що сприймає це як даність. Проте карантин, запроваджений через коронавірус, здається, пробудив у податківців нові креативні заходи з метою наповнення бюджету.
Проблематику самозахисту від свавілля держави обговорили під час заходу, організованого Асоціацією правників України. Так, адвокат Антоніна Городецька наголосила на тому, що коригування в плані-графіку перевірок стають усе цікавішими. Якщо нещодавно підприємства лише додавали в графік, то віднедавна професійна спільнота спостерігає, що деякі підприємства з графіка вилучають.
Головною проблемою чинного податкового законодавства, на думку адвокатів, є його постійне порушення з боку держави, на що ніхто не звертає уваги. Адже ні законодавча, ні виконавча гілки влада не дотримуються принципів, викладених у Податковому кодексі.
Дедалі частіше адвокати стикаються з практикою, коли фіскали приходять на підприємство для перевірки, яка була попередньо «належним чином» відкоригована в плані-графіку. Утім, коли підприємство не допускає їх до перевірки, мотивуючи це порушеннями законодавства, податківці тепер не складають акт про недопуск. Натомість, повертаючись до власного офісу, складають акт про начебто відмову надати документи. На підставі такого папірця, який не має жодної законної сили, підприємство вони можуть залишити без нічого.
За межею здорового глузду
Однією з болючих проблем взаємодії бізнесу з державою залишається ПДВ. Адже, за результатами перевірок, платника здатні позбавити можливого відшкодування, а в разі наявності акта перевірки — навіть на кілька років належного підприємству майна. Блокування податкових накладних, яке мало зруйнувати схеми, насправді жодним чином не впливає на податкові ями, але ідеально перешкоджає діяльності.
Не цурається влада й запровадження драконівських штрафів за нереєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцю. Адже фактично всі податки були сплачені, держава не зазнала жодної шкоди, але з формальних підстав створюється підґрунтя для штрафу.
Крім того, карантин, виявляється, безпосередньо впливає і на бюджетне відшкодування. Адже все більше платників, які мають право на нього, отримують відповідь, що грошей у скарбниці нема.
Випадки, коли держава сама порушує чинне законодавство, можна перелічувати майже безкінечно. Проте найгірше в цьому те, що бізнес штрафують за найменші порушення, які навіть не призвели до шкоди. Натомість держава завжди має туз у рукаві та, на думку адвокатів, махлює, наче справжнісінький шулер.
Найгірше в цьому те, що платників поступово позбавляють можливості відновити порушені права. «Бо ні з ким, та ніде», — бідкаються правники, нарікаючи не тільки на суперечливу практику Верховного Суду, а й на запровадження касаційних фільтрів. Як наголошує голова комітету АПУ з податкового та митного права Тетяна Лисовець, іноземні партнери, які допомагають розбудовувати Україну як демократичну державу, не розуміють, навіщо громадянам потрібна касаційна інстанція. Зважаючи на завалу справ в усіх судах від нижчої до вищої інстанції платникам запропонували просто не судитися. Утім, це виходить за межі здорового глузду, адже, якби держава сама дотримувалася вимог чинного законодавства, кількість судових спорів скоротилася б у рази, зазначила доповідачка.
Нині в деяких регіонах свавілля податківців набрало таких обертів, що підприємці просто не хочуть працювати. Так, непоодинокими є випадки, коли фіскали складають акти про ненадання документів, але коли адвокати намагаються отримати копії наказів на перевірку, то дізнаються, що ті перебувають на підписі в керівника або ще в процесі складання.
Видається, що єдине, чого досягне влада, підтримуючи несумірні покарання та безлад у державних органах, — це збільшення кількості безробітних. Адже в жодній європейській країні державні інституції не дозволяють повністю ігнорувати закон та видумувати порушення, яких ніхто ніколи не скоював.
Нестандартні рішення
Битва між юристами та податківцями вже давно перестала бути схожою на гру в покер та все більше нагадує котр-страйк із постійним підвищенням рівня складності. Зокрема, дедалі частіше адвокати використовують відеофіксацію власних відносин із контролюючими органами. А згодом надсилають такі матеріали до канцелярії з вимогою складання акта про недопуск до перевірки.
В умовах запровадженого мораторію на перевірки податківці все одно намагаються імітувати власну ефективність. Адже законодавець не позбавив їх можливості надсилати запити та витребовувати документацію. У таких умовах величезна кількість підприємств не має змоги отримати кореспонденцію, втрачаючи тим самим право на самозахист. Крім того, ДФС оберігає нервову систему власних працівників і від зайвого спілкування з підприємцями, адже все частіше ні адвокатів, ні уповноважених підприємством осіб не допускають до розгляду скарг. Усе буде вирішено тихо та без зайвого пилу, наголошують контролери.
У своїх листах ДФС повідомляє про радісні перспективи. Мовляв, санкції до платників застосовуватися не будуть. А якщо й будуть, то принаймні не за все. Утім, якщо уважно проаналізувати чинне законодавство, то в зоні ризику залишаються всі порушення щодо декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати. Крім них, у зоні ризику перебуває бізнес, який займається страхуванням життя чи здоров’я в межах недержавного пенсійного забезпечення, а також ті, хто вирішить без дозволу податкового органу відступити майно, що перебуває в податковій заставі.
А от за несвоєчасну сплату ЄСВ або ж його неповну сплату штрафні санкції обіцяють не застосовувати. Крім того, не будуть нараховувати пеню, а нарахована — підлягатиме списанню. Водночас адвокати радять не дуже довіряти чинному законодавству, адже навіть суд далеко не завжди його враховує.
Т.Лисовець пропонує платникам, якщо вже почалися неправомірні дії, запрошувати податківців до себе на перевірку. Іноді, зважаючи на карантин, це добре спрацьовує. Принаймні існує напрацьована судова практика, коли митарі не виходять на перевірку, даючи тим самим можливість у подальшому скасувати ППР.
Оскільки зміни до податкового законодавства вносяться з формулюванням «до моменту закінчення карантину», юристи вважають, що карантин триватиме ще довго. Тож саме час навести лад у власній документації, а для декого навіть спробувати завітати до суду онлайн. Утім, якщо закручування гайок триватиме, то та активна частина населення, яка досі не емігрувала, почне більш активно вивчати податкове законодавство сусідніх держав. Яке здебільшого є набагато стабільнішим і зрозумілішим, аніж написане рідною мовою.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Андрій РЕУН,
партнер, керівник податкової практики Юридичної групи LCF:
— Відповідно до недавно прийнятого ВР законопроекту №3329-д конкретні дати скасування податкових послаблень змінюються на невизначену дату, якою буде останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Це дає деякий час для підготовки, зокрема для можливості бути звільненими від відповідальності за порушення податкового законодавства та відновлення обов’язку сплати деяких податків.
Мораторій на проведення податкових перевірок також діятиме до зазначеної дати. Зокрема, проведення перевірок, які були розпочаті до 18.03.2020, буде продовжено з першого дня місяця, наступного за місяцем закінчення карантину. У свою чергу підприємства, планові перевірки яких не були розпочаті, можуть знайти себе в оновленому плані-графіку, який контролюючий орган «репрезентує» протягом 10 днів після завершення карантину. Імовірно, перш за все перевірятимуть ті підприємства, які планували перевірити в березні — травні, однак відповідний обов’язок щодо збереження хронологічного порядку за фіскалами парламентарі не закріпили, що може призвести до сюрпризів. Окрім скасування податкових послаблень для бізнесу, буде відновлено перебіг строків розгляду адміністративних скарг, строків на надання індивідуальних податкових консультацій та відповідей на запити податківців.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!