Феміда на голодному пайку

Чому проєкт держбюджету-2027 загрожує незалежності судової влади

Війна змушує державу рахувати кожну гривню, і судова гілка ризикує опинитися в кінці черги. Чи можуть бути другорядними видатки на виконання рішень, ухвалених іменем України, та на гарантії для суддів?

«Другорядні» видатки

24 вересня Комітет ВР з питань правової політики обговорив проєкт закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» у частині фінансування судової влади. Засідання провів перший заступник голови комітету Василь Німченко.

Спочатку слово надали першому заступнику міністра фінансів Роману Єрмоличеву. Він нагадав про слова Президента щодо браку ресурсу на сили безпеки і оборони та додав: «Всі інші питання, які є в бюджеті, для Президента наразі є другорядними».

За словами посадовця, всі невійськові потреби, зокрема й судова гілка влади, фінансуються коштом міжнародних партнерів: на 2027 рік потрібно близько $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких підтверджено лише $20 млрд. Водночас видатки на суди в проєкті збільшено на 10,8 млрд грн., а суддівську винагороду обраховано з прожиткового мінімуму 3691 грн, як того вимагає закон.

Народний депутат Сергій Власенко порадив Мінфіну не ховатися за спиною глави держави. «Президент сказав те, що він сказав. Це його політична оцінка, вона правильна. Але за формування державного бюджету відповідає Міністерство фінансів. Тому приймайте рішення самі й захищайте їх», — наголосив він. На переконання С.Власенка, в неотриманні міжнародних коштів винна не Верховна Рада, а урядові переговірники, які погоджують із партнерами речі, за які парламент ніколи не проголосує, як-от додаткове оподаткування ФОПів.

В.Німченко також не погодився з тезою про другорядність. Він нагадав, що за стст.116 і 117 Конституції саме Кабмін забезпечує виконання законів і умови для належного існування судової системи. «Хто не може — той не хоче. А хто хоче, знаходить можливість», — зауважив нардеп. Він також підкреслив, що судова влада має утримуватися виключно за державні кошти: «Нема більш продажного судочинства, ніж дешеве».

Р.Єрмоличев відповів цифрами: внутрішні доходи на 2027 рік плануються на рівні 3,1 трлн грн., тоді як потреби оборони — 4,9 трлн. «Я розумію всю незалежність судової гілки влади, але апелюю так само до можливостей державного бюджету, що визначено у ст.95 Конституції», — пояснив посадовець.

Рішення лише на папері

Одним із найболючіших питань стало виконання судових рішень. Голова Державної судової адміністрації Максим Пампура повідомив, що на виконання рішень на користь суддів і працівників апарату судів потрібно понад 1 млрд грн., а проєкт передбачає 10 млн — менше 1% від потреби. Невиконані рішення є також у Конституційного Суду, Верховного Суду та Вищої ради правосуддя.

Голова ВРП Григорій Усик пояснив, чим це загрожує на практиці. Якщо до казначейства надійдуть документи на безспірне списання 1,83 млн грн. за рішенням на користь колишнього члена ради, а коштів на рахунку не буде, «діяльність ВРП буде фактично зупинена. Це становить загрозу не тільки для її діяльності, а для всієї судової системи».

С.Власенко нагадав, навіщо взагалі існують суди: «Суди створені не для того, щоб продукувати документи, в тому числі й судові рішення. Суди створені для того, щоб відправлялося правосуддя. Правосуддя не завершується навіть у момент остаточного судового рішення. Правосуддя завершується в момент його виконання».

Народний депутат Сергій Демченко назвав відкладення виплат хибною позицією: заборгованість держави нікуди не зникне, а лише зростатиме через нові рішення та санкції. На його думку, така політика може давати політичні дивіденди нинішнім посадовцям, які намагаються перекласти проблеми на плечі наступних поколінь. Нардеп запропонував розглянути погашення боргів цінними паперами — облігаціями з відтермінуванням платежу та нарахуванням відсотків.

Р.Єрмоличев погодився опрацювати таку ідею, але нагадав про масштаб проблеми: лише за рішеннями щодо виплат з Пенсійного фонду, за його оцінкою, не виконано від 80 до 100 млрд грн.

Нуль на розвиток

Ще одна гостра тема — повна відсутність видатків розвитку для місцевих та апеляційних судів. За словами М.Пампури, потреба судів, для яких ДСАУ є головним розпорядником, становить 50,7 млрд грн., проєкт передбачає 32,6 млрд. Капітальні видатки в ньому — нуль, хоча потреба оцінювалася в 3,35 млрд грн.

Відповідаючи на питання В.Німченка, голова ДСА уточнив, що під ворожі удари потрапили понад 170 приміщень судів, а коштів на їх відновлення проєкт на 2027 рік не передбачає. «Не можна працювати без капітальних видатків», — погодився він. (До речі, як повідомляв «ЗіБ», сьогодні, 25 вересня, було пошкоджено й будівлю ВРП. — Прим. ред.).

Без видатків розвитку лишилися й новостворені Спеціалізований окружний та Спеціалізований апеляційний адміністративні суди, які за планом Ukraine Facility мають запрацювати вже в IV кварталі цього року. Г.Усик навів показове порівняння: «Видатки розвитку ДСАУ, яка забезпечує діяльність найбільш завантажених місцевих судів, — нуль. Це при тому, що на видатки розвитку Генеральної прокуратури виділено 500 мільйонів. От вам і порівняння щодо відношення до судової влади і до інших органів влади».

Нерівномірність розподілу помітили й депутати. В.Німченко звернув увагу, що Вищому антикорупційному суду на розвиток закладено 109 млн грн., тоді як місцеві суди не отримали нічого.

С.Власенко застеріг: «Ми точно не повинні створити умови, коли в нас будуть «білі» суди і «чорні». Будуть «чорні» суди, які будуть недофінансовані на 50–60%, а будуть «білі», які будуть профінансовані на 120%».

Заступник голови Ради суддів Володимир Соколов додав, що від обстрілів постраждало багато судів — не лише прифронтових, а й київських, і вони потребують хоча б скління та генераторів. «Судова система так само є частиною, яка зміцнює державність, а міцна держава — це міцна оборона», — наголосив він. Без елементарних видатків розвитку, за його словами, можлива повна зупинка роботи судів на окремих територіях.

Представник Мінфіну Олександр Ткачук зауважив, що в спеціальному фонді є близько 5 млрд грн. «умовно живими грошима», тож у процесі виконання бюджету-2027 питання капітальних видатків можна буде владнати.

В.Німченко закликав уряд не ставитися до судової влади як до другорядної: «Щоб не склалося враження, що ви на судову систему, як рівну серед рівних гілок влади, як виконавча влада дивитеся через губу. За принципом: хочу — дам, хочу — не дам».

Бомба уповільненої дії

Представники судової влади подякували парламенту за закон №4905-IX, який повернув розрахунок суддівської винагороди від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас проєкт бюджету містить норму, яку учасники засідання назвали неконституційною.

Як пояснив Г.Усик, ст.41 проєкту передбачає, що зміна розміру суддівської винагороди не буде підставою для перегляду раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Представник Конституційного Суду Віктор Кичун назвав це фактичним замороженням і наголосив: «Мова йде насправді не за гроші, мова йде за забезпечення незалежності судової влади і незалежності кожного судді». За його словами, ознаки неконституційності цієї норми підтверджують юридичні позиції КСУ.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко погодився: «Якщо суддя відпрацював до граничного віку, відпрацював добросовісно, то треба, щоб справедливість дотримувалася і на цій стадії».

В.Соколов назвав ситуацію «бомбою уповільненої дії»: рано чи пізно судді у відставці будуть змушені звертатися до суду, а підстави для цього вже закладені рішеннями КСУ. В.Німченко додав, що чимало відставників, які пропрацювали суддями по 30–35 років, так і не дожили до перерахунку.

Окреме питання — борг за суддівською винагородою. На запитання С.Демченка М.Пампура повідомив, що Уряд ухвалив протокольне рішення щодо пошуку джерел, і ДСАУ вже запропонувала Мінфіну спрямувати на ці виплати 1,25 млрд грн. зі спеціального фонду.

О.Ткачук запевнив, що Мінфін розглядає зміни до розпису держбюджету, і висловив сподівання, що заборгованість не перейде на 2027 рік.

За підсумками засідання Комітету ВР з питань бюджету рекомендували виключити з проєкту ст.41, а також пп.3 і 9 розділу «Прикінцеві положення», оскільки вони суперечать Конституції, і підтримав пропозиції органів судової влади щодо збільшення видатків.

Закон і Бізнес