Два кольори закону

Нардепи погрожують Мінфіну кримінальною справою через невиплату суддям нових окладів

Закон ухвалили ще в червні, та коштів на його виконання Мінфін надавати не хоче. Скільки ще суддям чекати на винагороду, визначену законом, поки чиновники з’ясовують, який документ головніший — держбюджет чи Конституція?

Оклад без покриття

У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулося засідання, присвячене одному з найгостріших конфліктів між парламентом і Урядом цього літа — невиконанню Міністерством фінансів норми про застосування нового прожиткового мінімуму для розрахунку суддівської винагороди. Засідання відкрив голова комітету Василь Німченко, який нагадав історію питання.

Як писав «ЗіБ», ще 21 липня Рада суддів України на позачерговому засіданні обговорювала цю парадоксальну ситуацію, а згодом звернулася до Президента і Кабінету Міністрів з проханням віднайти кошти на виконання закону. Втім, домогтися результату так і не вдалося — тож питання довелося виносити вже на рівень парламентського контролю.

За словами В.Німченка, ще з 2021 року держава штучно виокремила суддів і прокурорів з-поміж інших працездатних громадян, встановивши для них знижений прожитковий мінімум — 2102 грн замість загальних 3500 грн. Бюджетний закон розширив перелік категорій населення, для яких встановлюється прожитковий мінімум, з чотирьох до семи, хоча спеціальний закон про прожитковий мінімум передбачає лише чотири. Ситуацію мав виправити закон №4905, який змінив базовий розрахунок посадового окладу судді й набрав чинності 25.06.2026. Втім, як зазначив голова комітету, Мінфін дотепер відмовляється забезпечити його виконання.

«Закон обов’язковий до виконання. Це апріорі однозначно ясно», — наголосив В.Німченко, додавши, що причина проста: у Мінфіні вважають закон про бюджет пріоритетнішим за спеціальний закон про судоустрій, а встановлений ним прожитковий мінімум 2102 грн має лишатися незмінним до кінця бюджетного року.

Позицію відомства представила директор департаменту видатків бюджету органів державної влади Людмила Рожкова — ні міністр, ні перший заступник міністра на засідання не прийшли, пославшись на наради в КМУ. Л.Рожкова підтвердила, що в 2026 році Мінфін продовжує застосовувати старий прожитковий мінімум, оскільки, на думку чиновників, закон про держбюджет має пріоритет над законом про судоустрій. Питання щодо наступного року, за її словами, розглядається окремо: «на дану хвилину питання заморозки не обговорювалися, шукаємо варіанти вирішення».

Білі і чорні суди

Позиція Мінфіну викликала у членів комітету відверте роздратування. Народний депутат Сергій Власенко без прикрас назвав пояснення відомства «юридичною абракадаброю» і заявив, що розповіді про пріоритет бюджетного закону — це не правова позиція.

«Розповіді про те, що у вас в пріоритеті закон про бюджет, а на інші закони, ви хотіли чхати, як Міністерство фінансів — це не правова позиція. Це, можливо, навіть позиція, яка підпадає під ознаки певних статей Кримінального кодексу», — заявив С.Власенко.

Нардеп звернув увагу, що Вищий антикорупційний суд, маючи чимало вакансій у штаті суддів, самостійно спрямував заощаджені кошти загального фонду на підвищення зарплат суддям, не питаючи згоди Мінфіну, — і зробив це законно. Натомість інші суди, чиї кошти передбачені в спеціальному фонді, змушені щоразу випрошувати погодження відомства.

«Ви, як Міністерство фінансів, створили дві категорії судів, білі і чорні. Є білий суд, який отримує ці гроші відповідно до закону, а є чорні суди, які не можуть добитися простого виконання прямої норми закону», — підсумував С.Власенко.

Не менш гостро питання ставив і народний депутат Сергій Демченко, який нагадав про лист ВАКС від 30.06.2026 з проханням внести зміни до помісячного розпису бюджету саме у зв’язку з виконанням закону про судоустрій — лист, про існування якого Л.Рожкова, за її словами, не пам’ятала. Пізніше С.Демченко відмовився слухати й представницю Міністерства економіки, яка теж прийшла замість міністра: «Про що вони скажуть? З повагою до присутньої представниці, але це просто витрачання часу».

Судді на межі

Про наслідки бездіяльності Мінфіну розповіли керівники судів. Голова Касаційного адміністративного суду Ігор Дашутін попередив, що дискримінація між судами вже призводить до підготовки судових позовів — і йдеться про понад 4000 звернень до адміністративних судів.

«Ми фактично зайшли у кризу всередині системи, тому що виникла дискримінація по відношенню до значної частини суддівського окорпусу», — зазначив І.Дашутін.

Голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов розповів про кадровий колапс на місцях: зі штатних 145 суддів апеляційного суду фактично працює лише 60, а секретарів судових засідань і помічників суддів знайти майже неможливо через неконкурентні зарплати. Заступник Голови Верховного Суду Олександр Мамалуй додав, що звертався офіційно і до міністра фінансів, і до Прем’єр-міністра, проте у відповідь отримав лише посилання на пріоритет бюджетного закону.

Голова Державної судової адміністрації Максим Пампура навів конкретні цифри: перехідний залишок спеціального фонду на 2026 рік становив 4,2 млрд грн., а надходжень від судового збору вистачає, щоб без додаткового фінансування із загального фонду виплачувати суддівську винагороду за новим прожитковим мінімумом у 3328 грн до кінця року — для цього потрібно 2,5 млрд грн.

«Динаміка надходжень коштів від сплати судового збору до спеціального фонду державного бюджету надає можливість виконати норму закону до кінця 2026-го року», — повідомив М.Пампура.

Свою позицію виклав і міністр юстиції Денис Маслов. Він нагадав про рішення Конституційного Суду, за якими суддівська винагорода є гарантією незалежності суддів, а різні розміри винагороди для суддів з єдиним статусом суперечать цій гарантії. Водночас визнав, що остаточне вирішення фінансового питання виходить за межі повноважень його відомства.

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду Олександр Петришин нагадав, що з 2022 року до КС надходить низка подань щодо неконституційності норм бюджетного закону про прожитковий мінімум для суддів — і що парламент та Президент уже вирішили це питання, ухваливши закон №4905.

Слово за міністром

Наприкінці засідання голова комітету поставив запитання, чи вбачають члени комітету в діях Мінфіну ознаки правопорушення, і запропонував запросити на наступне засідання безпосередньо міністра фінансів. Народні депутати підтримали ідею, а дехто — зокрема С.Демченко — наголосив, що бездіяльність відомства має отримати не лише політичну, а й правову оцінку.

«Якщо ми будемо приймати рішення про запрошення міністра фінансів, я не виключаю ініціювання окремим пунктом у рішенні комітету звернення до правоохоронних органів, бо ми повинні зрозуміти, чи є умисне невиконання закону», — резюмував один із народних депутатів.

Засідання завершилося домовленістю зустрітися 19.08 о 14:00, і запросити міністра фінансів особисто дати відповідь, за рахунок яких коштів держава нарешті виконає власний закон.

Закон і Бізнес