Дорожню карту з питань верховенства права ухвалено рік тому

Рік тому, 14 травня 2025 року, КМУ ухвалив Дорожню карту з питань верховенства права. Це комплексний стратегічний документ, що визначає пріоритетні реформи у сферах правосуддя, боротьби з корупцією, основоположних прав.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

Цей документ є формальним зобов’язанням України щодо впровадження системних реформ у процесі вступу до ЄС. Україна повинна досягнути 124 стратегічних результатів, виконавши 530 заходів. З нагоди року від ухвалення нагадуємо, що передбачає цей документ і як відбувається його імплементація.

Які реформи передбачає Дорожня карта?

Дорожня карта з питань верховенства права відображає вимоги у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС за двома розділами, а саме: 23 «Судова влада та основоположні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека». Відповідно, у сфері правосуддя заплановані такі реформи, як зміцнення спроможності Конституційного Суду України, реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посилення незалежності Ради прокурорів України, цифровізація кримінальних проваджень, модернізація юридичної освіти та інші зміни.

У сфері боротьби з корупцією пріоритетними напрямками є зміцнення спроможностей НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС, посилення захисту викривачів, цифровізація управління арештованими активами тощо.

Щодо захисту основоположних прав, то Дорожня карта передбачає приведення умов тримання у місцях позбавлення волі до стандартів Ради Європи, розвиток системи пробації, посилення протидії катуванням та нелюдському поводженню, захист персональних даних, забезпечення гендерної рівності та недискримінації, захист прав національних меншин, забезпечення свободи вираження поглядів і незалежності медіа тощо.

Реформи у блоці «Юстиція, свобода та безпека» стосуються переважно правоохоронної діяльності та управління кордонами. Зокрема, це впровадження ризик-орієнтованого підходу, посилення кібербезпеки, імплементація європейського ордера на арешт та взаємне визнання судових рішень у кримінальних і цивільних справах, перехід на інтегроване управління кордонами тощо.

Як відбувається процес імплементації?

Реалізація Дорожньої карти – спільна робота Уряду, Парламенту, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Координує процес Міністерство юстиції України. Складність її імплементації полягає у великій кількості заходів, які потрібно узгодити з широким колом стейкхолдерів – представників державних органів, громадського сектору, інституцій ЄС. Більше того, реалізувати це все необхідно в умовах протидії російській агресії. Це обставини, в яких не була жодна інша держава-кандидат на вступ до ЄС.

Для ефективної роботи Мін’юст ініціював створення 12 тематичних підгруп в межах чотирьох блоків Дорожньої карти. Вони працюватимуть над впровадженням конкретних реформ, зокрема, шляхом регулярного проведення нарад, обговорення досягнень і викликів, вирішення спірних питань. Також регулярно відбуваються консультації органів державної влади з Єврокомісією. Важливим орієнтиром у реалізації заходів Дорожньої карти є проміжні ключові показники (interim benchmarks), які Європейська комісія надала Україні.

Україна розпочала імплементацію Дорожньої карти, не чекаючи офіційного відкриття Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС». 

Як вимірюються результати?

Кожен захід Дорожньої карти має свій строк виконання. Тож результати вимірюються за встановленими дедлайнами. Однак важливі не просто факти ухвалення нормативно-правових актів чи реформ, а їхня правова якість і практичне застосування.

Щокварталу Мін’юст збирає інформацію щодо виконання заходів Дорожньої карти і передає її Урядовому офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Україна надсилає звіт Європейській Комісії та отримує зворотний зв'язок щодо виконаних заходів та рекомендації щодо прострочених.

Через рік після ухвалення Дорожньої карти серед здійснених заходів можна згадати такі, як: ухвалення законопроєктів щодо затвердження критеріїв визначення пріоритетності кримінальних проваджень між НАБУ і САП, щодо цифровізації виконавчого провадження, щодо реформи АРМА; про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя; про утворення Спеціалізованого окружного та адміністративних судів; схвалення Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року; Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2030 року; Операційного плану з реалізації у 2025 і 2026 роках Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року, і Стратегії державної наркополітики на період до 2030 року та інші.

Наразі всі стейкхолдери, залучені до імплементації Дорожньої карти, активно працюють над оцінкою досягнутих результатів, виявленням прогалин та вирішенням проблемних питань, щоб забезпечити сталу роботу на наступних етапах. Адже реформи у сфері верховенства права – одні з ключових у процесі вступу України до ЄС.

Закон і Бізнес