Ручне правосуддя

Як тиск правоохоронців на суддів щодня вбиває український бізнес

Для того, щоб система була замкненою та передбачуваною, в ній не повинно бути місця для сумніву. Саме так судді стають ручними послідовниками правоохоронців, головний аргумент яких — це інструменти тиску.

Чому вимирають Дон Кіхоти

Керуючий партнер AMBER, к.е.н., заслужений юрист України Семен Ханін виступив на Х Міжнародному форумі із захисту бізнесу із доповіддю «Роль судів  в захисті бізнесу та формуванні бізнес-клімату».

Розпочинаючи виступ, Семен Ханін зазначив, що, судячи із того, про що говорив очільник ОГП, та передбачаючи, що скаже новий очільник БЕБ, адвокати живуть в іншому світі. «Мене не полишає така думка: як погано живеться бізнесу Швейцарії — жодної конференції по захисту бізнесу, немає органів, які його захищають. Як їм погано живеться і як добре все ж таки живеться нам», — зауважив спікер.

На його думку, головна проблема для бізнесу — це незахищеність суддів. Насамперед, ідеться про суддів місцевих судів, які залежать від тиску правоохоронців. За словами Семен Ханіна, кожен правоохоронний орган «прибиває» до себе районний суд у конкретному регіоні країни, аби отримувати будь-яке потрібне правоохоронцям рішення. І, на жаль, їм це вдається. Бо якщо певний суддя районного суду займає принципову позицію, що відбувається? На нього направляється купа скарг до ВРП, правоохоронці «займаються» його родиною і бізнесом його родини. І суддя розуміє, що його ніхто не буде захищати — ні судді Верховного Суду, ні судді апеляційної інстанції, ні судді загалом.

«І під цим тиском суддя розуміє, що він не Дон Кіхот і потрібно робити як усі. І так у БЕБ є свій суд, у СБУ є свій суд, який прийме будь-яке рішення. І головне, що кожен, хто має досвід у кримінальних справах, знає який орган в якому районі змінить підслідність і зрештою буде прийнято потрібне рішення», — додав Семен Ханін і продовжив: «Якщо ми, як суспільство, не зможемо зробити таким чином, щоб правоохоронці не тиснули на суддів, не зможемо захистити суддів, аби унеможливити цей тиск, ми нічого не змінимо у реальній ситуації, хто б і що б не обіцяв».

Адвокат навів приклад, як НАБУ та САП направили за рік більше 50 скарг до ВРП на суддю ВАКС, який іноді приймав рішення не на користь сторони обвинувачення Тобто кожне рішення не на користь останньої дорівнює скарзі до ВРП. За словами Семена Ханіна, на жаль, це те, що об’єднує нашу правоохоронну систему.

Коли шукати нічого

Як це позначається на практиці? В практиці юридичної компанії «Амбер» є клієнт, у якого обшук тривав 6 місяців. Тобто дія однієї ухвали завершувалась, правоохоронці йшли за іншою і кожен місяць отримували нову. Фактично не давали підприємству спокійно працювати. Вони нічого не шукали, бо що можна шукати місяць? Але знаходились на підприємстві всім своїм складом. І всі скарги до органів, до яких тільки можливо було, не призвели ні до чого.

За словами Семена Ханіна, у компанії є велика кількість кейсів, де невідкладний обшук легалізується через два тижні після відповідного клопотання. Після обшуку товар підприємства передається на відповідальне зберігання навіть не в АРМА, а на спеціально визначений склад. Після того, як стає можливим забрати цей товар назад, виявляється велика недостача.

«Ми розуміємо, що сьогодні законодавство та його тлумачення, що продавлюється через керованих суддів, дозволяє в будь-якому кримінальному провадженні передати майно підприємства до відання АРМА. Тобто фактично втратити в законний спосіб право на володіння майном і ніколи його собі не повернути. Наразі є законодавча можливість накладати арешт на майно підприємства хоч 100 разів», — пояснив спікер.

Як це відбувається на практиці? Правоохоронці накладають арешт, адвокати знімають його, і так по колу — при чому відповідні ухвали постановляє один і той самий суддя. А потім адвокати не змогли зняти, а правоохоронці наклали цілу купу арештів. Все це фактично не заборонено чинним законодавством. Все це є реаліями сьогодення.

«Чи може це вирішити саме судова система, коли питання в першу чергу — до правоохоронних органів? Може, якщо буде відповідно захищена. Якщо ні, то люди із дощечками, які люблять нашу країну, на відміну від нас, за кошти іноземних держав, вирішуватимуть кого і куди призначати — хто правий і не правий, тоді нічого не зміниться», — додав Семен Ханін.

«Якщо було б можливо, я б законодавчо прийняв у цивільному чи кримінальному законодавстві, заборонити добрі справи. От хтось вирішив, що добре, щоб не було ОАСК. У результаті сьогодні у нас оскарження податкових повідомлень-рішень фактично заморожене. Фактично прийняте рішення щодо ОАСК унеможливило захист прав людей, які змушені звертатись до адміністративної юстиції в Києві та Київській області. Тобто, кожна добра справа тягне за собою відповідні наслідки», — зазначив спікер.

Поспіхом до результату

Також Семен Ханін звернув увагу на таку обставину як висновки спеціалістів. Хоча такі висновки не є джерелом доказів або доказом у кримінальному провадженні. І хоча доказом це не є, кримінальне провадження реєструється. Такі висновки спеціалістів містяться сьогодні у 99% кримінальних справ за ст.212 КК.

За словами адвоката, потім повідомляються підозри, а ще більш керовані, ніж судді, експерти, на підставі цих висновків спеціалістів проводять експертизи. Спікер відзначив тенденцію, за якою жоден суддя не читає висновки експертів, він вивчає тільки результативну частину. Тобто, є збиток чи ні, співпадають голоси на фонетичній експертизі чи ні...

«Тому всередині можна писати що завгодно, хоч передруковувати Маркса з Енгельсом. Бо потрібно прийняти певне рішення. Сьогодні якщо у справі 7 підозрюваних і прокурор, то є 8 економічних експертиз і всі відрізняються за розміром збитку і прибутку. Як сказав один поважний суддя ВС, експертний висновок, його описова частина, має бути викладений такою мовою, щоб вона була зрозуміла і суддям, і сторонам. Інакше немає ніякого сенсу в цьому висновку», — пояснив Семен Ханін.

Натомість сьогодні гра з експертними висновками, висновками спеціалістів зводять зміст кримінального провадження нанівець. Бо вже не суд вирішує справу, а гра, де переможе той, хто отримає найбільше експертних висновків.

Резюмуючи, Семен Ханін зазначив, що з моменту появи незалежної держави, ще не було такого, щоб нові очільники правоохоронних органів не звітували перед державою і не обіцяли щось вирішити.

«Та загалом жодні активісти чи іноземні партнери життя в нашій країні не змінить. Хто має його змінити? Напевно адвокатура, як найбільш активна, юридично підкована, частина суспільств. Але в першу чергу слід вирішувати не якесь локальне завдання, а займатись з ранку до вечора тільки тим, щоб наші суди відчули дійсно справжню незалежність», — підсумував Семен Ханін.

Закон і Бізнес