Обшук не може вважатися невідкладним, якщо він проводиться лише в інтересах слідства — ВС

Саме собою виявлення та фіксація під час обшуку відомостей про обставини вчинення злочину, передбаченого ст.307 КК, не є достатньою підставою для його легалізації слідчим суддею ех post factum.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного кримінального суду в постанові від 7.10.2024 у справі №466/525/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цьому провадженні працівниками поліції в ході особистого обшуку в засудженого виявлено 8 згортків особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Після цього на підставі постанови слідчого без попереднього дозволу слідчого судді проведено обшук за місцем проживання засудженого, під час якого вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини.

У зв’язку з тим, що обшук проводився в нічний час, слідчий наступного дня в робочі години суду звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя постановив ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку ех post factum, обґрунтовуючи це тим, що існувала реальна загроза втрати доказів у кримінальному провадженні, а отже вважав, що мав місце невідкладний випадок.

Проте, під час розгляду кримінально провадження по суті обвинувачення суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав недопустимим доказом указаний протокол обшуку та на підставі доктрини «плодів отруйного дерева» — усі похідні докази. Місцевий суд виходив із того, що із постанови слідчого про проведення невідкладного обшуку в квартирі засудженого та клопотання про проведення такого обшуку, що погоджено прокурором, не вбачається підстав для проведення вказаної слідчої дії як невідкладної.

Також зазначив, що за приписами ст.233 КПК виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення не передбачені як підстави проведення невідкладного обшуку. Адже законодавець на закріплення конвенційних та конституційних прав осіб, як виняток, дав можливість проникати до приміщення в суспільних інтересах, серед яких, врятування життя людей і майна, а не в інтересах досудового розслідування.

ОП ККС погодилася із такими висновками, нагадавши, що у клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч.3 ст.233 КПК, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.

Також в ОП ККС зауважили, що в аспекті реалізації правил ч.3 ст.233 КПК недотримання вказаних приписів закону, невиконання вимоги про невідкладне звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, за відсутності об’єктивних перешкод звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше після закінчення проведення слідчої розшукової дії, є підставою для відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех post factum.

Й оскільки у відповідному клопотанні відсутнє належне обґрунтування підстав, які відносяться до переліку невідкладних, отже слідчий суддя не мав підстав дійти висновку, що слідча дія була невідкладною. Водночас, за відсутності такого обґрунтування про наявність підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, відшукання і встановлення таких підстав під час судового розгляду чи апеляційного перегляду не відповідає приписам стст.233, 234 КПК.

За наявною інформацією, суддя Касаційного цивільного суду Владислав Шипович у 2020 році відчужив будинок площею 113 м² та земельну ділянку площею 491 м² у м.Горлівці, що на окупованій території Донецької області.

Закон і Бізнес