Один за всіх, і всі — на одного

або Чому прокуратура іноді запізно реагує на суддівські помилки

Заступник прокурора Дніпропетровської області поскаржився до Вищої кваліфікаційної комісії суддів на те, що Михайло Пензев з Апостолівського райсуду Дніпропетровської області грубо порушив норми Кримінально-процесуального кодексу. Законник отримав догану. Незрозуміло лише, чому прокурор свого часу не подав апеляцію.

Історія однієї справи

Буває так, що неправильні дії представника судової влади інші особи помічають лише тоді, коли стається лихо. Його, ймовірно, можна було б уникнути, якби відразу хтось відреагував і вказав судді на допущену помилку. Звичайно, не можна заперечувати, що в кожного своя голова на плечах і кожен сам має відповідати за свої вчинки. Але, можливо, у деяких випадках ця відповідальність повинна бути солідарною?

Такі думки навіяла одна з дисциплінарних справ, яку розглядала ВККС. До останньої звернувся заступник прокурора Дніпропетровської області Сергій Кузьменко. Він заявив про порушення М.Пензевим норм КПК (у редакції 1960 р.). ВККС розбиралася, чи тягнуть допущені суддею помилки на дисциплінарний проступок і чи заслуговує він на стягнення у вигляді догани.

Так, за інформацією секретаря комісії Анатолія Марцинкевича, у серпні 2012-го до М.Пензева надійшла кримінальна справа (за обвинуваченням Н. за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу). Підсудний не з’являвся на засідання, і його оголосили в розшук. Незабаром підсудного затримали, а суд змінив йому запобіжний захід із підписки про невиїзд на тримання під вартою.

За словами М.Пензева, підсудний належним чином був повідомлений про засідання. «Дільничний інспектор міліції поїхав до родичів підсудного. Там був і сам підсудний. Він сказав, що дійсно отримав повістку, але до суду не з’явився. Коли вдруге суд направив повістку, то підсудного вдома не було, були тільки його родичі», — розповів М.Пензев.

Його перебив заступник голови ВККС Микола Пінчук: «У нас не судове засідання, а ви — не свідок. Скажіть, чи погоджуєтеся з обставинами, викладеними в скарзі?» — «Ні, тому що я докладав усіх зусиль, щоб усебічно та якомога швидше розглянути дану справу», — зазначив М.Пензев.

Тоді А.Марцинкевич поцікавився: чи погоджується законник, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що підсудний був повідомлений про час та місце розгляду справи. «Згодні?» — запитав секретар комісії. «Згоден», — сказав М.Пензев.

«Дивіться: особа обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК, за викрадення якоїсь там труби за 600 грн. Які дії судді, якщо особа повідомлена, але не з’являється на засідання. Наголошую: повідомлена. А у вашому випадку немає доказів, що він був повідомлений. Що повинен робити суддя? Можна застосувати такий примусовий захід, як привід. Ви застосовували?» — поцікавився А.Марцинкевич. Відповідь законника була короткою: «Ні».

«Чому? Чоловік не був раніше судимий. Ви розумієте: людина в камері вчинила самогубство?!» — не витримав А.Марцинкевич. «Коли його помістили до камери, було вимкнено освітлення…» — розпочав володар мантії, але його перебила «кваліфікаційниця» Ніна Фадєєва: «Ми не про це говоримо. Ми говоримо про ваші дії».

«А прокурор брав участь у процесі?» — запитав член комісії Віктор Шаргало. «Так», — зауважив М.Пензев. «Якою ж була реакція прокурора на зміну запобіжного заходу?» — продовжив В.Шаргало. «Він був згоден», — відповів суддя. «Тепер зрозуміла позиція прокуратури: спочатку кажуть: «Заарештуйте», а потім скаржаться», — зробив висновок В.Шаргало. Однак йому не вдалося завершити думку, адже його зупинив М.Пінчук: «Давайте це обговоримо в нарадчій кімнаті».

Позиція прокуратури

Слово надали представнику заявника — заступнику прокурора Дніпропетровської області Олегу Ричку. «На думку прокуратури Дніпропетровської області зміну запобіжного заходу на взяття під варту було здійснено суддею з грубим порушенням КПК в редакції 1960 р. Відповідно до ст.165¹ КПК постанова або ухвала повинна негайно оголошуватися під розписку особі, щодо якої вона винесена. Крім того, особа має право оскаржити дану постанову», — зазначив О.Ричка.

Відповідно до ст.165² КПК суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи лише в разі оголошення її в міжнародний розшук. «У даному випадку таких обставин не було. Крім того, хочу звернути вашу увагу: в постанові про обрання запобіжного заходу зазначалося, що суд уважає, що Н. навмисне не з’являється в судове засідання. Також там записано: підсудний порушив зобов’язання підписки про невиїзд, і буде доцільно змінити запобіжний захід на взяття під варту», — наголосив заступник прокурора.

За його словами, коли дільничний інспектор приходив до підсудного додому, то останній там був. «Отже, доказів, що підсудний порушив підписку про невиїзд, не було. Тому вважаємо, що суддя Пензев грубо порушив норми КПК, і він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності», — резюмував О.Ричка.

«Чому ж суддя не був притягнений до кримінальної відповідальності за винесення завідомо неправосудного рішення?» — запитав А.Марцинкевич. «За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження», — відповів О.Ричка.

Тоді В.Шаргало запитав у заступника прокурора, чи після проголошення постанови про зміну запобіжного заходу прокурор, який брав участь у засіданні, оскаржив її до апеляційної інстанції. «Ні», — сказав О.Ричка. «Всі були розумні…» — почав В.Шаргало, але його слова заглушили наступні запитання «кваліфікаційників».

***

«Стягнення повинно бути суворішим, — сказав М.Пінчук М.Пензеву після того, як комісія вирішила оголосити йому догану. — Але ми діємо в межах чинного законодавства».

Звичайно, суддя порушив закон і відповість за свої дії. Однак хіба він один винен у цій ситуації? У кожного своя думка з цього приводу. Та як би там не було, всі повинні пам’ятати: краще раніше відреагувати на зроблену кимось помилку, ніж сидіти та чекати, до яких наслідків вона призведе.