Як давність проступку впливає на застосування найсуворішого виду стягнення — ВП ВС

Чим більшою є тривалість дисциплінарного провадження, тим переконливішими мають бути підстави і надзвичайно вагомі причини для застосування до суддів найбільш суворих дисциплінарних стягнень.

На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2025 у справі №990SCGC/22/24, скасовуючи як невмотивоване рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2792/0/15-24 стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, інформує «Закон і Бізнес».

Згідно із цим рішенням було залишено в силі рішення третьої ДП ВРП про застосування до судді стягнення у виді подання про звільнення із посади.

Проаналізувавши обставини справи та склад дисциплінарних проступків, які були встановлені в діях судді, ВП ВС погодилася, зокрема, із тим, що були порушені правила відводу та самовідводу під час розгляду кримінального провадження. Як зазначила Велика палата, хоча положення ст.81 КПК, дійсно, не містить окремої згадки про самовідвід, однак це не може тлумачитися як підстава для встановлення іншого, відмінного порядку його вирішення. Навпаки, розгляд заяви про самовідвід має відбуватися за тим самим процесуальним порядком, що й заяви про відвід

Отже, у кримінальному провадженні, яке розглядається слідчим суддею чи суддею одноособово, заява про відвід (самовідвід) слідчого судді чи судді розглядається іншим суддею цього самого суду, визначеним у порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК. Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону суддя самостійно розглянула заявлені нею самовідводи.

Крім того, суддя, якій автоматизованою системою документообігу було розподілено заяви іншого судді про самовідвід, не розглянула їх по суті, а передала справи для здійснення автоматизованого розподілу. Водночас повторний розподіл можливий лише після розгляду заяви про відвід (самовідвід) за правилами ст.81 КПК. Такі дії судді не можуть свідчити про помилкове тлумачення нею норм процесуального законодавства щодо порядку заявлення самовідводів, а вказують на умисне порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу).

Також ВП ВС погодилася із тим, що суддя допустила некоректну й нетактовну поведінку та проявила неповагу до учасників кримінального провадження, а саме допускала висловлювання, що носили зверхній, зневажливий характер щодо прокурорів, слідчих, захисників, потерпілого, а також працівників поліції. Зокрема, у грубій та принизливій формі висловила припущення, що посадові особи органів поліції є членами злочинного угрупування.

Крім того, на зборах суддів допустила зневажливі та образливі висловлювання стосовно колег, вказувала на вчинення ними протиправних та корисливих дій, демонструвала своє негативне ставлення до цих суддів, вживала образливі вислови щодо стану їх здоров’я.

Водночас, ВП ВС не погодилася із кваліфікацією за п.3 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» дій судді, яка поклала на прокурорів обов’язок забезпечити явку до суду обвинуваченої з документом, що посвідчує її особу. Адже, як зауважила ВП, якщо дії судді під час виконання функцій правосуддя становлять лише порушення (істотне порушення) норм процесуального права, вони не можуть кваліфікуватись за цим пунктом.

Разом з тим, ВП ВС констатувала, що з моменту вчинення суддею перших дій, які стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, до дня накладення дисциплінарного стягнення минуло 7 років 3 місяці та 15 днів. При цьому ВРП застосувала до судді найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення.

Проте ВРП не навела належних мотивів щодо пропорційності застосованого стягнення у контексті оцінки розумності строків дисциплінарного провадження. Натомість, погоджуючись із рішенням третьої ДП, ВРП не проаналізувала вказані аспекти та не врахувала, що дії, які стали наслідком застосування до неї дисциплінарного стягнення у цій справі, суддя вчинила до дій, за які до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у попередній справі.

До речі, проти рішення ВРП від 24.09.2024 проголосували двоє членів Ради — Віталій Саліхов та Сергій Бурлаков. Згодом, у жовтні 2024 року суддю було звільнено з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку, а її заява про відставку залишена без розгляду.

Закон і Бізнес