Дозвіл на затримання з метою приводу є тимчасовим примусовим заходом. Тому він може не підлягати апеляційному оскарженню, оскільки у підозрюваного є інші можливості судового захисту.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд у рішенні від 17.03.2020 №5-р/2020. Цю справу ініціював екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков, уважаючи, що окремі положення ч.5 ст.190, п.1 ч.1, ч.3 ст.309 Кримінального процесуального кодексу суперечать Конституції.
Проте, як зазначив КС, ці положення, навпаки, спрямовані на недопущення затягування розгляду питання про обрання запобіжного заходу, а також на запобігання порушенню розумних строків кримінального провадження. Відтак, на думку Суду, заборона на оскарження відповідних ухвал обумовлена необхідністю забезпечення раціональної процедури.
Водночас, як зауважено в рішенні, це не позбавляє підозрюваного, обвинуваченого права на судовий захист. Зокрема, існує можливість подати заперечення під час підготовчого провадження. До того ж, дія такої ухвали прямо залежить, зокрема, від поведінки самого підозрюваного чи обвинуваченого. Адже вона втрачає силу з моменту його з’явлення до слідчого судді чи суду.
Тож немає сенсу в оскарженні, якщо достатньо просто прийти в суд.
Матеріали за темою
На відмову слідчого судді в поверненні вилученого майна можна подавати апеляцію — рішення КСУ
22.07.2026
Провокація злочину: закон доводиться захищати від тих, хто покликаний його охороняти — адвокат
16.07.2026
Вносити заставу стане небезпечно через ризик, що держава забере гроші як «брудні» — проєкт
13.07.2026
Суддю, яка продовжила запобіжний захід після його закінчення, виправдали — рішення ДДП ВРП
08.07.2026
Швидкість vs право на захист: реформа досудового розслідування крізь призму законопроєкту №15333
25.06.2026
Коли тримання під вартою є виправданим
18.06.2026
Про запобіжні заходи розповість суддя
15.06.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!