На каву з відповідачем

Законника позбавили мантії через позапроцесуальні відносини зі стороною

Інколи Феміда любить гроші. Про таке свідчать аудіо- та відеозаписи, які зробили прокурори, розслідуючи корупційну оборудку. Проте це не повноваження дисциплінарного органу — піддавати осуду за хабарі. У його компетенції — покарати за спілкування.

Чоловік має заробляти

Понад рік тому до Вищої ради правосуддя звернулося Національне антикорупційне бюро зі скаргою на Ігоря Петрика з Київського апеляційного адміністративного суду.

Справа, під час розгляду якої законник проявив себе не з найкращого боку, стосувалась екології. Підприємство, що здійснює утилізацію відходів, зокрема нейтралізацію кислот і знешкодження горючих рідин, не пройшло перевірки Міністерства екології та природніх ресурсів, через що чиновники вирішили анулювати його ліцензії. Однією з причин, яку констатували під час перевірки, була відсутність припливно-витяжної вентиляції, водозабезпечення та зливовідводу. Крім цього, комісія виявила на території підприємства діжки з невідомими відходами, які так і не змогли ідентифікувати. Тож було констатовано порушення ліцензійних умов.

Утім, підприємці не збиралися здаватись і готові були відстоювати своє право на роботу з відходами, тому звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення міністерства. Перша інстанція задовольнила клопотання про забезпечення позову. Мінекології подало апеляційну скаргу. І.Петрик увійшов до складу колегії, яка її розглядала, але головуючим не був.

Як стверджували в скарзі, І.Петрик добре знав обставини адміністративної справи, а також був обізнаний з позицією колег. Тому, на думку НАБУ, вирішив на цьому заробити. Він дав відповідачеві свій номер телефону, а коли той подзвонив — домовився про зустріч. Тет-а-тет І.Петрик повідомив співрозмовникові, «що матеріали справи є «проблемними» та потребують додаткового вивчення для подальшої можливості коригування рішення суду в інтересах товариства». Тож порадив підприємцю звернутися до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи.

Представник суб’єкта господарювання на наступному засіданні подав клопотання про перенесення слухання. Через кілька днів після засідання володар мантії знову зустрівся з юристом і натякнув, що справа варта грошей. Адже в іншому випадку підприємству не світить працювати далі.

У визначений день, рано-вранці, у кафе помічник судді отримав гроші, які згодом слідчі знайшли в кабінеті І.Петрика. Такі дії, на думку детективів, заслуговують не лише кримінального, а й дисциплінарного покарання.

Між іншим, апеляційна інстанція залишила скаргу міністерства без задоволення, ставши на бік товариства.

Екологія за $5000

Дисциплінарна палата відрила провадження та тричі призначала засідання. На жодне з них законник не прийшов. Зрештою члени ВРП вирішили розглядати справу за його відсутності.

Переглянувши відеоматеріали, які надійшли з НАБУ, представники палати побачили, що І.Петрик дійсно зустрічався зі стороною у справі, до розгляду якої був причетний, та обговорював можливість отримати $5000. Також камери зафіксували, як помічник служителя Феміди в кав’ярні зустрічався з представником підприємства.

Той самий помічник, якого підстерегли того злощасного ранку камери стеження, дав свідчення проти вершителя правосуддя.

У письмових поясненнях, які суддя надіслав до ДП, він не заперечував факту позапроцесуального спілкування зі стороною у справі. Проте звернув увагу на ту обставину, що керівник НАБУ, який підписав скаргу, перевищив службові повноваження, адже, надавши ВРП відеозаписи, розголосив дані слідства до оголошення вироку. У скарзі йдеться про те, що законник скоїв кримінальне правопорушення, а це не узгоджується з принципом презумпції невинуватості.

І.Петрик наголосив, що оцінити достовірність і допустимість зібраних слідчими доказів проти нього може лише суд, який досі не відбувся. Однак палата вважала, що ці аргументи не змінюють обставин, які вдалося встановити детективам.

Тим більше що Велика палата Верховного Суду в одному зі своїх рішень констатувала можливість використання протоколів негласних слідчих (розшукових) дій під час дисциплінарного провадження. До того ж ДП не вирішує, винен І.Петрик чи ні в корупційному злочині, а може покарати тільки за вчинок.

«Дисциплінарний проступок і кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду», — ідеться в рішення палати. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу проступку надані саме дисциплінарному органу.

Члени ВРП погодилися з тим, що суддя дійсно вчинив проступок. Адже служителі Феміди мають обирати безсторонній підхід, не допускати дійсної чи видимої з точки зору суспільства упередженості. Суддя має однаково ставитися до сторін, підтримуючи баланс і забезпечуючи чесний розгляд.

Тому позапроцесуальне спілкування І.Петрика з однією зі сторін викликає сумніви в його безсторонності. Зустріч, під час якої служитель Феміди переконував співрозмовника в можливості ухвалити необхідне рішення за гроші, указує на умисний характер проступку. Суддя не міг не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких дій. Поведінка законника створює уявлення в суспільстві про «можливість вплинути на прийняття судового рішення в позапроцесуальний спосіб». Це порочить звання судді та руйнує авторитет правосуддя в цілому.

Щоправда, судді дали гарну характеристику в установі, в якій він працював. У документі  йдеться про те, що служитель Феміди ввічливий, відповідальний, щирий та коректний. Проте позитивні якості не врятували володаря мантії судді від покарання. ВРП вирішила звільнити І.Петрика з посади.

А ось те, чи залишиться він на волі, вирішуватиме суд…