Одну суддю виправдали у тяганині, а іншу — в зупиненні провадження щодо мобілізованого — рішення ПДП ВРП

Надмірне навантаження не може не позначатися на оперативності, особливо якщо у помічники наймають юристів, які не працювали в суді. Тож хоча відповідальність за своєчасність розгляду покладено на суддю, є об’єктивні причини тяганини.

З цих міркувань перша дисциплінарна палата ВРП відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду м.Києва Олени Кондратенко, інформує «Закон і Бізнес».

Нагадаємо, що два тижні тому цю справу почали слухати попри неявку судді, оскільки це був уже другий випадок. Як доповів дисінспектор Ігор Заїка (на фото — в центрі), у скарзі йдеться про тривалий нерозгляд заяви про виправлення описки в тексті судового рішення (прізвища після розлучення). Адже замість 10 днів за законом довелося чекати 248.

О.Кондратенко у поясненнях написала, що проєкт рішення мала підготовити її помічниця, яка не мала досвіду роботи на цій посаді. Хоча й повідомила, що пройшла добір на посаду судді, а тому були сподівання щодо належного рівня підготовки до роботи. А про невиконання свого доручення О.Кондратенко дізналася лише із скарги до ВРП. Згодом, помічниця звільнилася за власним бажанням.

Утім, дисінспектор спочатку вважав, що рівень навантаження на О.Кондартенко не настільки високий (500 справ), аби стати тим чинником, що може виправдати таку тяганину. Так само як і недосвідченість помічниці, оскільки відповідальність за дотримання строків покладена на суддю.

Щоправда, з’ясувалося, що інших скарг на суддю не надходило, до відповідальності вона не притягалася... То ж після отримання додаткових пояснень і доказів І.Заїка дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що тяганина була допущена безпідставно. А тому запропонував відмовити у притягненні судді до відповідальності.

Цю пропозицію члени палати підтримали одноголосно.

Так само було відмовлено в задоволенні скарги на суддю Волочиського районного суду Хмельницької області Світлани Ніколової. Як повідомляв «ЗіБ», її ж колега-викривач віднайшов справу, провадження в якій, на його думку, було безпідставно зупинено через мобілізацію водія-порушника. На останнього були складений протокол одразу щодо трьох адмінправопорушень — за ч.4 ст.130, ст.124 та ч.1 ст.122⁴ КпАП. Уночі він скоїв наїзд на металевий паркан, поїхав з місця ДТП, а вранці ще й вживав алкоголь біля місцевого ставу.

Суддя навела мотиви ухвалення такого рішення, зокрема, із посиланням на практику Європейського суду з прав людини стосовно прирівнювання справ про адмінправопорушення до кримінальних. Також нагадала й про рішення Конституційного Суду щодо дії презумпцій у таких справах.

Оскільки протокол про адмінправопорушення містив низку недоліків, то С.Ніколова вважала неможливим розглядати справу без правопорушника, який був мобілізований.

Як дисінспектор І.Заїка, так і члени палати погодилися із цим, одноголосно підтримавши пропозицію першого про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Закон і Бізнес