Звичайна справа

ВРП повернула на роботу законника, бо прокурор пізно звернувся поскаржився

До суду потрапили адміністративні протоколи. В одному йшлося про те, що, поспішаючи на роботу, перехожий вилаяв працівників міліції, в другому — що чоловік вихопив посвідчення з рук правоохоронця. Свідків не опитали, а законник обрав найсуворіше покарання. Ішов січень 2014 року.

Партійний квиток

У грудні 2014-го заступник прокурора Кіровоградської області написав заяву про проведення перевірки стосовно судді Ленінського районного суду м.Кіровограда Євгенія Безсмолого, пропустивши встановлений законом строк. Адже спеціально створена комісія, яка мала перевіряти на політизованість суддівські рішення в часи майдану, приймала такі заяви тільки протягом півроку.

Згодом заява прокурора до ТСК перейшла у спадок Вищій раді юстиції, а розглянула заяву вже дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя. Там зі звернення довідалися, що суддя в січні 2014 року покарав за «злісну непокору міліції» двох чоловіків і призначив їм адміністративний арешт на 15 діб. Утім, апеляційний суд скасував це рішення та стягнув з молодиків по 136 грн. штрафу.

Правоохоронці одного холодного ранку наприкінці січня 2014 року на перехресті вулиць побачили громадянина. Міліціонерам він здався підозрілим, особливо з огляду на те, що минаючи їх, чоловік вилаявся. Брудна лайка образила людей при виконані, тож вони вирішили доставити підозрілого до відділка поліції. При цьому довелося долати опір, адже молодика пробував вирватися — хапав правоохоронців за коміри та чинив злісну непокору. Під час обшуку в громадянина виявили партійний квиток однієї з праворадикальних партій.

У письмових поясненнях чоловік повідомив, що в той день перебував на заняттях. О 8:20 до нього зателефонували працівники органів та запропонували вийти. Після того як він вийшов, його доправили до службового приміщення для складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке він начебто вчинив, проходячи повз будівлю адміністрації.

Інший молодик потрапив за ґрати, бо також здався міліціонера підозрілим. Вони до нього підійшли та пред’явили посвідчення, а він вихопив його з рук. Це — за версією обвинувачення.

Проте в письмових поясненнях чоловік стверджував, що був на роботі й вийшов до правоохоронців, та ще й не сам, а зі свідком — майстром виробничого навчання. Там його й затримали.

Ще один громадянин опинився під вартою за те, що згідно з версією стражників порядку нецензурною лаявся в бік перехожих, а на зауваження не реагував. Натомість чоловік стверджував, що його затримали на пл.Кірова, куди він прийшов, щоб висловити підтримку протестувальникам.

Політики не було

У письмових поясненнях, які Є.Безсмолий дав ДП, суддя запевняє, що чесно й сумлінно виконував обов’язки, здійснював правосуддя, підкоряючись лише закону. Адміністративні справи не мали будь-якого політичного характеру, заява заступника прокурора Кіровоградської області є безпідставною, а прокурор — неналежним суб’єктом звернення, оскільки подав заяву як посадова особа й не в інтересах громадян.

Під час перевірки голова суду надіслав постанови Є.Безсмолого, які він приймав під час розгляду справ про адміністративні правопорушення до подій на майдані. Як з’ясувалося, таку суворість суддя продемонстрував тільки в січні 2014 року. В інші періоди життя країни в аналогічних випадках він карав порушників штрафами.

З матеріалів справ випливало, що особи свою вину заперечують і при цьому жодного свідка, який би підтвердив порушення, не опитали.

Палата дійшла висновку, що суддя, користуючись дискреційними повноваженнями, що не є абсолютними й обмежені обов’язком дати оцінку обставинам, які пом’якшують та обтяжують відповідальність, без наведення мотивів ухваленого рішення застосував щодо осіб найсуворіше адміністративне стягнення. Така міра покарання без будь-якої правової мотивації не могла бути спрямована на виховання особи правопорушника, що й мало би бути метою стягнення. Отже, простежувався каральний характер постанов судді. Крім того, законник не оцінив доказів, а взяв до уваги лише протоколи правоохоронців.

За таке порушення ДП вирішила звільнити суддю, а Вища рада правосуддя в лютому 2018 року підтримала цю рекомендацію.

Без доказів вини

Однак минув час, і оновлений склад ВРП дійшов висновку, що між порушенням, яке вчинив суддя, та моментом притягнення до дисциплінарної відповідальності минуло надто багато часу. Тобто покарання призначили з порушенням строків давності. Справу розглянули ще раз. Є.Безсмолий запевнив членів Ради, що прокурор поскаржився на нього задля помсти, адже законник свого часу виніс виправдувальний вирок. Окрім того, у скарзі згадано 6 суддів, відносно 5 дисциплінарні провадження закрито.

Суддя заперечував той факт, що особи, стосовно яких він ухвалив рішення про ув’язнення на 15 днів, були учасниками акцій протесту, тому просив скасувати стягнення та справу закрити.

Член ВРП Володимир Говоруха поцікавився: «Ви стверджуєте, що то не були учасники акцій протесту. То чому ж призначили максимальну міру покарання за такі порушення?»

«Під час розгляду справи особи вели себе зухвало, стверджували, що поліція нічого не доведе, бо докази відсутні», — запевнив суддя.

«Я все ж не розумію, чому максимальне покарання. Бо особи вважали, що нема доказів їхньої вини?» — не зрозумів логіки служителя Феміди В.Говоруха.

Є.Безсмолий запевнив, що ні під час судового засідання, ні в скарзі до апеляційної інстанції молодики не заявили про те, що є учасниками акцій протестів. «Це звичайна справа», — запевнив суддя.

«А часто ви обираєте подібний захід під час розгляду подібних правопорушень? Часто таке траплялося чи це рідкісні випадки?» — поцікавився голова Ради Андрій Овсієнко.

«Це — рідкісні випадки», — запевнив суддя.

ВРП вирішила скасувати стягнення й закрити провадження. Напевне, було б несправедливо, якби п’ятеро колег, яких згадали в скарзі, вийшли сухими з води, а шостий втратив посаду.

Тож, поки нові судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання й виграли конкурс, не можуть отримати посад, звільненні за дисциплінарні проступки повертаються на місця.