«Для сторони спрощене провадження означає неможливість касаційного оскарження»
У процесуальних кодексах закріплено нову форму судового процесу — спрощене позовне провадження. Відповідно до законодавчих приписів є категорії спорів, в яких сторони можуть клопотати про розгляд справи за такою процедурою. Сьогодні про спрощене провадження клопочуть деякі учасники спорів у сфері інтелектуальної власності. При цьому цікавим є те, що застосування спрощеного провадження до справ щодо інтелектуальної власності заборонено нормами Господарського процесуального кодексу. У той же час у судах загальної юрисдикції, які розглядають справи за нормами Цивільного процесуального кодексу, застосування спрощеного порядку є можливим, що призводить до подвійного підходу. Як довго триватиме така ситуація, розповів Член Ради адвокатів Київської області, керуючий партнер юридичної компанії «Чорнобай та партнери» Олег ЧОРНОБАЙ.
— Чи відомо вам, як часто сторони спору з питань інтелектуальної власності звертаються з клопотаннями про розгляд справи в порядку спрощеного провадження?
— Наразі відсутня інформація про кількість справ у галузі ІВ, розглянутих судами загальної юрисдикції в порядку спрощеного провадження. Однак уже є ухвалені рішення, що змушує звертати особливу увагу на це питання. Тим більше що є справи, стосовно яких спрощене провадження було введено не на стадії відкриття провадження, як вимагає процесуальний кодекс, а в ході розгляду справи по суті. Беручи до уваги досить тривалий період, протягом якого розглядаються справи в галузі ІВ, можна підозрювати, що суди загальної юрисдикції у спрощеному порядку можуть розглянути також справи, провадження в яких уже триває та було відкрите до 15.12.2017 (набрання чинності новими процесуальними кодексами). А отже, деякі особи можуть цим скористатися.
Тому юридичне співтовариство порушило ці питання, негативно оцінило розгляд судами загальної юрисдикції справ у галузі ІВ в порядку спрощеного провадження й вирішило звернутись як до учасників процесів, так і до суддів із проханням не застосовувати такого порядку.
— Чим вони керуються?
— Очевидно, особи, які намагаються розглянути справи в порядку спрощеного позовного провадження, «офіційно» мають легітимну мету — пришвидшення. Проте можна стверджувати, що реально такі особи обстоюють виключно «меркантильні» інтереси, такі як унеможливити допит судового експерта (а в 99% справ щодо ІВ проводиться судова експертиза), утруднити проведення процедури дослідження доказів, коли сторони мають можливість звертати особливу увагу суду на ті чи інші докази, а головне, мабуть, у тому, що в такий спосіб унеможливлюється оскарження рішень у касаційному порядку.
Тобто фактично сторона, яка заявляє таке клопотання, намагається усунути іншу сторону від повноцінної участі у справі. Ну а суд, відверто кажучи, очевидно, намагається спростити собі роботу.
— Як ви вважаєте, чи може спір з питань інтелектуальної власності розглядатись у порядку спрощеного провадження?
— Нині в Україні створюється Вищий суд з питань інтелектуальної власності, почало діяти відразу кілька важливих міжнародних актів у цій сфері. Галузь ІВ характеризується, зокрема, тим, що відносини в ній регулює більше ніж 12 законодавчих актів і приблизно така ж кількість міжнародних угод. Отже, сама сфера ІВ є складною, а судові справи в ній — дуже важливими та складними.
Звісно, у такій ситуації про можливість вирішення спорів щодо ІВ у спрощеному порядку не можна говорити в жодному випадку.
— Які ризики для сторін несе такий розгляд?
— Що стосується ризиків для тієї чи іншої сторони, то вище вже певною мірою викладені негативні наслідки спрощеного провадження. Хотілося б особливо зупинитися на ризиках для держави. Нещодавно Україна пережила такі негативні явища в галузі інтелектуальної власності, як «патентний тролінг» і «брендрейдерство», які були можливі через недосконалість законодавства та недобросовісність учасників відносин.
Можливість розгляду судами загальної юрисдикції справ у галузі ІВ в порядку спрощеного провадження вказує на те, що, поки не запрацює ВСІВ, недобросовісні учасники зможуть шляхом певних маніпуляцій (наприклад уведення до складу учасників справи фізичних осіб) ініціювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Тобто фактично існує можливість у цей перехідний період «протягнути» цілу низку сумнівних справ.
Отже, залишається покладатися тільки на добросовісність учасників справ, а також сумлінність і розважливість суддівського корпусу.

Олег Чорнобай: «Для сторони спрощене провадження означає неможливість касаційного оскарження»
Матеріали за темою
Telegram потрапив до «піратського списку» ЄК
16.12.2020
Товари на митниці при порушенні прав ІВ лежатимуть не роками, а ... місяцями
в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020
Перший куплет і останній акорд: як поділити між колишнім подружжям об’єкти ІВ?
в„–43 (1497), 24.10—30.10.2020
Мінекономіки хоче штрафувати за чужу IP-власність — проект
в„–43 (1497), 24.10—30.10.2020
Технічні тонкощі та авторські задуми, які не вдасться зареєструвати як промисловий зразок
в„–42 (1496), 17.10—23.10.2020
Суд ЄС дозволив Мессі стати брендом
в„–39 (1493), 26.09—02.10.2020
Досудове вирішення IP-спорів: перспективи для нового інструменту
в„–37 (1491), 12.09—18.09.2020
Кіпр може позбавити ЄС мільярдів через спір про сир
в„–33-34 (1487-1488), 15.08—24.08.2020
Як отримати патент на винахід в Україні та світі? Складання та подання заявки
в„–33-34 (1487-1488), 15.08—24.08.2020
Як запобігти рейдерству та розголошенню комерційної таємниці — поради адвоката
в„–32 (1486), 08.08—14.08.2020
Як охороняти форми товарів: відмінності між промисловим зразком і торговельною маркою
в„–31 (1485), 01.08—07.08.2020
Який міжнародний досвід у сфері державної реєстрації може запозичити Україна
в„–31 (1485), 01.08—07.08.2020
Суд ФРН вирішив, що форма може бути окремо від вмісту
в„–31 (1485), 01.08—07.08.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!