Уголовная листовка

Когда обыск без результатов может быть признан незаконным

Обыск в жилище лица, проводимый на основании данных из тайных источников правоохранителей, не является допустимым в демократической стране. Тем более когда речь идет о мелких правонарушениях и косвенной причастности.

Публічне паплюження

Листівки та публічна інформація стали підставою для судових спорів. Жителя польського містечка Домброва-Тарновська звинуватили в розповсюдженні листівок із зображенням мера та інформацією про його заробітну плату. Протягом кількох днів у громадських місцях жителі та поліцейські фіксували подібні зображення.

Місцева прокуратура розпочала слідство щодо анонімного автора. За даними правоохоронців, масштабними технічними можливостями для виготовлення подібних матеріалів володів Артур Дорош. Крім того, таємні джерела повідомили правоохоронцям, нібито анонім має намір знищити докази.

З огляду на це було прийнято рішення провести обшук у будинку А.Дороша. Наступного ж дня поліцейські зайшли до його житла та провели там обшук. Утім, ні листівок, ні будь-якої іншої інформації, яка могла би підтвердити причетність чоловіка до паплюження мера, знайдено не було.

Поляк вирішив оскаржити постанову про обшук. Він стверджував, що рішення не було достатньо вмотивованим, а тому підстав для порушення права на повагу до приватного й сімейного життя не було.

Як amicus curiae до справи долучився Гельсінкський фонд з прав людини. Він висловив свої сумніви щодо необхідності та сумірності заходу, застосованого державою. Дані листівки, а саме: фото та розмір заробітної плати мера — є публічно доступною інформацією. Тому такі дії є не чим іншим, як реалізацією права на свободу вираження власної думки, але ніяк не правопорушенням, хоч і дрібним. Проте суди стояли на позиції, що підозра та підстави для обшуку були абсолютно законними.

Обшукати, щоб залякати

Не знайшовши правди в Польщі, А.Дорош звернувся в Страсбург. Він вимагав визнати державу винною в порушенні стосовно нього стст.6, 8 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Утім, у Європейському суді з прав людини зазначили, що справа має розглядатися виключно з точки зору дотримання вимог ст.8 конвенції.

А.Дорош стверджував, що польське законодавство не забороняє зберігати листівки. Крім того, вони містили інформацію, яка й так була загальнодоступною. Більше того, жодних доказів, що в будинку могли виявитися листівки чи техніка для їх виготовлення, не було. На думку заявника, справжньою метою було залякати його. Ніякої законної цілі та пропорційного зв’язку між використовуваними засобами не було.

Уряд стверджував, що обшуки були проведені в суворій відповідності з процесуальними гарантіями. Мовляв, хоча такі слідчі дії дійсно є втручанням у його право на повагу до приватного життя, вони передбачені законом. До того ж обшук був спрямований на захист громадського порядку, прав і свобод інших осіб. Факт того, що слідчі дії не були успішними в процесуальному плані, не позбавляє їх такої якості, як необхідність.

«Недемократичне» втручання

В ЄСПЛ звернули увагу на те, що заявника не звинувачували та не підозрювали в скоєнні злочину. Обшук проводили у зв’язку з розслідуванням дрібного правопорушення, пов’язаного з незаконним розповсюдженням листівок. Хоча законодавство передбачало право прокуратури проводити обшук, але Суд уважає, що за таких обставин він не був необхідним.

Ухвала складалась із загальних висловів, до того ж у ній ішлося про пошук доказів. Також документ не містив даних, чому саме А.Дороша вважали причетним до правопорушення, позаяк жодних доказів, окрім інформації від «власних джерел», не було. ЄСПЛ узяв до уваги ту обставину, що особа, яка безпосередньо вчинила правопорушення, не була встановлена, а обшук проводився тільки через підозру знаходження в помешканні друкарської техніки.

Євросуд упевнений, що обшук не мав під собою достатніх і необхідних підстав, а тому не може розглядатись як такий, що відповідає законним цілям. Отже, втручання не було необхідним у демократичній державі.

Таким чином, у рішенні від 29.10.2020 у справі «Doroż v. Poland» ЄСПЛ визнав, що держава порушила ст.8 конвенції. Розмір присудженої компенсації — €10 тис.