Закриття кримінального провадження щодо посадової особи без обвинувального вироку та за відсутності судового рішення про визнання недійсним державного акта не анулює право власності та не доводить неправомірність його набуття.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції у справі №307/3365/18, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суд першої інстанції задовольнив позов щодо знесення теплиці й господарської будівлі на ділянці позивача. Апеляційний суд це рішення скасував, пославшись на ухвалу в кримінальній справі, якою колишнього голову селищної ради звільнено від кримінальної відповідальності за підроблення державних актів у зв'язку із закінченням строків давності. Тож позивач набув право власності неправомірно і не має права вимагати знесення споруд.
Своєю чергою, КЦС нагадав, що відповідно до ст.328 ЦК право власності вважається набутим правомірно, доки незаконність його набуття не встановлена судом.
Оскільки рішення місцевого суду було ухвалено в 2021 році, а ухвала у кримінальній справі постановлена лише в 2024 році, апеляційний суд безпідставно взяв до уваги документ, якого не існувало на момент розгляду справи судом першої інстанції. Відсутність належного судового рішення про незаконність набуття права власності або недійсність відповідної підстави його виникнення є перешкодою для відмови власнику в захисті права на ділянку.
Водночас, КЦС зауважив, що будь-яке будівництво на чужій ділянці без згоди її власника розглядається як самочинне і дає йому право вимагати знесення та відновлення стану ділянки на підставі стст.376 та 391 ЦК.
Крім цієї справи до огляду практики КЦС за серпень 2026 року включені й інші. Серед них у спорах, що виникають із питань захисту права власності, констатовано, що ОСББ не має права позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу), проте належним способом захисту є зобов’язання не чинити перешкод у користуванні, а не видача йому ключів від приміщень.
У спорах, що виникають із земельних правовідносин, акцентовано, що до позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, які були членами КСП на момент отримання державного акта на право колективної власності на землю та включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до такого акта, але не отримали сертифікат, позовна давність не застосовується.
У спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено на неприпустимості повторного розгляду спору про припинення права іпотеки, вже вирішеного судом, у тому числі в разі відступлення права вимоги чи невиконання рішення.
У спорах, що виникають із сімейних правовідносин, звернено увагу на те, що у справі про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та участі в її вихованні відповідачем може бути не лише інший із батьків дитини, а й особа, яка спільно проживає однією сім'єю з дитиною і тим із батьків, з ким проживає дитина, якщо ця особа набула статусу члена сім’ї та створює перешкоди у спілкуванні дитини з батьком (стст.2, 3, 74, 260 СК).
У спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії виникає лише за умови смерті спадкоємця до спливу строку для прийняття спадщини після першого спадкодавця. Подання спадкоємцем за життя позову про визнання права власності на спадкове майно саме по собі не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!