Роз’яснення особі прав підозрюваного при затриманні належить до компетенції уповноважених службових осіб правоохоронного органу, а не охоронцям магазину, які затримали особу.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, частково задовольняючи скаргу сторони захисту та скасовуючи попередні рішення у справі №215/3066/19, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК до двох років позбавлення волі, а з урахуванням попереднього вироку — до 6 років.
У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконне затримання підзахисного працівниками охорони магазину, котрі не роз’яснили йому права.
ККС нагадав, що нормами ч.2 ст.207 КПК чітко визначено, що кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у стст.482 і 4822 цього кодексу:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому ч.2 ст.207 КПК, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 цієї статті).
У цій справі підставою затримання особи охороною магазину слугувала інформація з камер відеоспостереження про те, що затриманий взяв зі стелажа пляшку спиртного, поклав її в рюкзак і, не розрахувавшись, пройшов касову зону і прямував до виходу. Тому дії охоронця, який затримав особу біля виходу були законними і відповідали вимогам ч.2 ст.207 КПК. Про затримання та місцезнаходження особи було негайно повідомлено уповноважену службову особу, що підтверджено рапортом про надходження до служби 102 відповідного повідомлення.
Що стосується нероз’яснення особі прав підозрюваного при його затриманні охороною в порядку ст.207 КПК, то зазначена норма не містить такого обов’язку, а роз’яснення особі прав підозрюваного при затриманні належить до компетенції уповноважених службових осіб правоохоронного органу, які після приїзду на місце події діяли відповідно до вимог КПК, і їхні дії сторона захисту не оскаржує.
Водночас, ККС звернув увагу, що вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК, у 2019 році становила 1921 грн. Оскільки вартість викраденої пляшки спиртного не перевищує цієї межі, то діяння засудженого не мають ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК. Тому суд касаційної інстанції скасував обвинувальний вирок і закрив провадження.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!