Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву, адже для визначення мотиву потрібно враховувати характер та спосіб вчинення дій, причини, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №283/1233/19, інформує «Закон і Бізнес».
Вироком суду особу засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК У, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
За вироком суду особу визнано винуватим у тому, що він у новорічну ніч, перебуваючи поблизу під’їзду, під час розмови з потерпілим з приводу його антигромадської поведінки, безпричинно, застосовуючи заздалегідь підготовлений предмет, ззовні схожий на дерев’яну биту, завдав один удар в голову, три удари в тулуб і близько 5 ударів по ногах, заподіявши легкі тілесні ушкодження. Тим самим предметом завдав численні удари в голову, тулуб, по кінцівках іншому потерпілому, який намагався припинити зазначені дії.
ККС зазначив, що дії, які супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім’ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях.
Водночас, оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.
Крім цієї справи, до тематичного огляду практики застосування ст.296 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство, включені низка інших. В огляді приділено увагу визначенню об’єктивних і суб’єктивних ознак хуліганства; кваліфікації цього кримінального правопорушення як такого, що:
вчинене групою осіб;
пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії;
вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Також акцентовано на відмежуванні кримінального караного хуліганства від адміністративного правопорушення.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!