Незаконне поводження з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії й не охоплюється виправданим ризиком, передбаченим ст.43-1 КК.
На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін обвинувальний вирок апеляційної інстанції у справі №607/18500/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цьому кримінальному провадженні особа обвинувачувалася в незаконному зберіганні з жовтня 2022 року за місцем її проживання на території Тернопільської області 4 одиниць вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу до її вилучення працівниками поліції під час обшуку в березні 2023 року.
Місцевий суд виправдав особу за ч.1 ст.63 КК через відсутність у її діянні складу кримінального правопорушення. Апеляційний суд скасував цей вирок, визнав особу винуватою і засудив за ч.1 ст.263 КК до штрафу в розмірі 850 грн.
У касаційній скарзі захисник зазначив, що дії підзахисного повністю охоплюються положеннями ст.431 («Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України») КК, яка є різновидом крайньої необхідності, а тому не є кримінально караним діянням.
Погоджуючись із судом апеляційної інстанції, ККС указав, що відповідно до вимог ст.431 КК передбачене кримінальним законом діяння не визнається кримінальним правопорушенням лише за умови, коли дії особи були безпосередньо спрямовані на відсіч та стримування збройної агресії з метою усунення конкретної загрози. Водночас на території Тернопільській області, де мешкав обвинувачений, із часу введення воєнного стану не велися і не ведуться активні бойові дії, які б викликали необхідність у застосуванні нарізної вогнепальної зброї, навіть за умови підтвердження версії сторони захисту, що передача такої зброї у березні 2023 року підрозділам ЗСУ була необхідна для підтримання обороноздатності держави та стримування збройної агресії рф.
За таких обставин, не заперечуючи виключної суспільної корисності діяльності обвинуваченого щодо виконання робіт із налаштування зброї та його професійної допомоги військовим підрозділам, які стримують збройну агресію рф, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що придбання та зберігання обвинуваченим нарізної вогнепальної зброї за місцем проживання в цій ситуації не відповідало обстановці відсічі та стримування агресії і не охоплювалося виправданим ризиком та бойовим імунітетом. Тому відсутні підстави стверджувати, що дії останнього підпадають під положення ст.431 КК.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото ілюстративне: АрміяІнформ.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!