Намір зафіксувати незаконні дії військових не виправдовує розкриття даних про їх розташування — ВС

Cаме здійснення відеозйомки розташування військового об’єкта, фіксування перебування в ньому або біля військових чи військової техніки, може створити загрозу такому об’єкту.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій у справі №725/4553/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особу було визнано винуватою за ч.2 ст.114² КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Адже вона здійснила відеофіксацію дій працівників поліції, військовослужбовців та інших людей та в подальшому розмістила ролик на Youtube під назвою «Рятували невідомого мені хлопця — знайомої нашої однодумці…» без внесення відповідних змін до відеозапису, які б унеможливили ідентифікацію зображення. Тож цей ролік уможливлює визначити розташування спеціального правоохоронного формування у складі Збройних Сил України — відділу Військової служби правопорядку.

У касаційній скарзі сторона захисту доводила, що відділ ВСП не є військовим формуванням, тому в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114² КК. Також зазначалося, що обвинувачена як публічна особа, правозахисник, активіст та журналіст, вела активну діяльність з метою викриття незаконних дій, фіксації незаконного затримання громадян України.

Однак, ККС указав, що з листа головного управління ВСП ЗСУ вбачається, що відповідно до закону «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» ця служба є спеціальним правоохоронним формуванням у складі ЗСУ. Тому інформація про розташування відділу ВСП не підлягає розміщенню у відкритому доступі, на офіційних вебпорталах Міністерства оброни та Генерального штабу ЗСУ не оприлюднювалась. Таким чином, твердження сторони захисту про те, що місце розташування відділу ВСП є загальновідомим, суперечить здобутим доказам у справі, оскільки у відкритих джерелах за адресою, де обвинувачена здійснювала відеозапис із прив’язкою до місцевості, будь-яких даних про розташування відповідного військового формування не міститься.

Колегія суддів звернула увагу, що саме здійснення відеозйомки розташування військового об’єкта, фіксування перебування в ньому або біля нього військових чи військової техніки, тобто підтвердження, що такий об’єкт функціонує у штатному режимі, може створити загрозу такому об’єкту шляхом подальшого поширення відповідної інформації, незалежно від його способу (опублікування в пресі, передання по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, через мережу «Інтернет», через соціальні мережі або інші засоби телекомунікаційного зв’язку).

ККС наголосив, що для кваліфікації дій не має значення яку мету переслідувала засуджена, здійснюючи відеозапис військового об’єкту та його подальше оприлюднення для широкого доступу. З цих же підстав не впливає на правильність кваліфікації доводи захисту про те, що відповідно до відеозапису жоден з людей у формі не представлявся, а вона думала, що це є представники ***, які не відносяться до підрозділів ЗСУ.

Закон і Бізнес