Оклади суддів визначатимуть через орудну величину — проєкт

Нардепи вирішили кардинально переглянути визначення посадового окладу суддів та представників органів правосуддя, відмовившись від його прив’язки до прожиткового мінімуму.

Це передбачено проєктом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму» (№13467), інформує «Закон і Бізнес».

Під цим проєктом підписалася велика група нардепів на чолі з Русланом Стефанчуком. Вони переконані, що визначення базового окладу судді через прожитковий мінімум для працездатних осіб «не відповідає конституційній природі прожиткового мінімуму».

Ця законодавча ініціатива передбачає заміну прожиткового мінімуму як розрахункової величини на базову (орудну) величину, яка не є соціальним стандартом і не застосовується для оцінки рівня добробуту громадян. Тобто фактично ця ідея зводиться до того, аби зняти питання щодо «замороження» суддівських окладів.

Згідно з проєктом, базовий розмір посадового окладу судді становитиме:

судді місцевого суду — 18,2 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів;

судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду — 30,3 базових (орудних) величин;

судді Верховного Суду — 45,4 базових (орудних) величин.

Власне розмір цієї величини визначатиметься в законі про державний бюджет.

Принагідно проєкт №13467 вносить зміни щодо таких коефіцієнтів для визначення окладів керівника служби дисциплінарних

інспекторів ВРП (24,2 базових (орудних) величин), заступника керівника СДІ (21,2) та дисциплінарного інспектора (18,2).

Іншим проєктом (№13466) зменшуються коефіцієнти й для визначення окладів посадових осіб інших органів державної влади. Цим же проектом обумовлено, що Кабмін має встановити розмір орудної величини у 2026 році на рівні не менше ніж 3470 грн..

Автори наголошують, що законопроєкти покликані усунути конфлікт між економічною функцією прожиткового мінімуму та його техніко-розрахунковою роллю у фінансовому та кадровому забезпеченні державної служби.

Натомість у Верховному Суді повідомили, що «зазначені законодавчі ініціативи вивчаються й аналізуються у ВС щодо наявності загроз для суддівської незалежності, й у разі їх виявлення відповідне питання буде винесено на розгляд Пленуму Верховного Суду».

Закон і Бізнес