Погодження в мировій угоді поетапного погашення всього обсягу заявленої позивачем заборгованості з використанням фактичного розстрочення її погашення на строк, що перевищує один рік, не є порушенням ст.192 ГПК.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду, залишивши без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про затвердження мирової угоди та закривши провадження у справі №917/141/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі був заявлений позов про стягнення заборгованості (3% річних, інфляційних втрат) за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні й розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Місцевий господарський суд позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції за клопотаннями позивача і відповідача затвердив мирову угоду, якою фактично розстрочено сплату боргу і судового збору із встановленням графіку платежів на три роки. В ній зазначено, що після виконання мирової угоди кожна зі сторін втрачає право вимагати від іншої сторони сплати будь-яких інших грошових сум; визнав нечинним рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
На розгляд ОП КГС було винесено питання про співвідношення інститутів розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення (ст.331 ГПК) та мирової угоди (ст.192 ГПК) в розрізі можливості встановити мировою угодою строк виконання зобов’язання більший, аніж річний строк розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення, встановлений ч.5 ст.331 ГПК.
ОП КГС дійшла висновку, що можливість встановлення графіка платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонена ГПК як умова для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, виходячи з їхніх інтересів. А тому помилковим є ототожнення узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів (ст.192 ГПК) і розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили (ст.331 ГПК).
З огляду на це, ОП КГС відступила від правового висновку, викладеного в постанові ВС від 5.02.2025 у справі №917/1291/23, про те, що мирова угода, яка передбачає умови щодо поетапного погашення заборгованості, не може підміняти собою судове рішення (ухвалу) про розстрочення виконання рішення суду.

Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Господарський кодекс відсьогодні втрачає чинність: бізнес переходить на нові правила — Марина Барсук
28.08.2025
Чи повинен контрагент перевіряти обмеження, передбачені статутом іншої сторони, скаже ВП ВС
24.07.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!