Правовий статус тимчасово окупованої території рф не залежить від того, чи ухвалив той чи інший повноважний орган державної влади України рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою.
На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного господарського суду, залишаючи без змін постанову апеляційного госпсуду у справі №908/1162/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ТОВ звернулося з позовом до лікарні про стягнення основного боргу за спожиту в листопаді — грудні 2022 року електроенергію за договором постачання.
Рішенням госпсуду позов задоволено. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, зокрема, через неможливість достовірно встановити факт постачання електроенергії на ТОТ.
Відповідно до регулювання, запровадженого законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21.04.2022 №2217-ІХ, правовий статус тимчасово окупованої рф території не залежить від того, чи ухвалив той чи інший повноважний орган державної влади України рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема й Кабінету Міністрів) для ТОТ має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
По суті предмету спору ОП КГС зауважила, що правовою підставою для відмови у позові про стягнення коштів за передачу електроенергії є встановлена ст.131 закону №1207-VII заборона здійснення господарської діяльності, зокрема передачі електричної енергії на ТОТ (м. Мелітополь) з дати фактичної окупації.
Крім цієї справи, до оновленого огляду практики КГС із вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану, який охоплює період до грудня 2025 року. Серед іншого, висловлені такі правові позиції:
необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що місцезнаходження чи місце проживання її в умовах війни опинилося в окупації, а надто якщо зважати на динамічну зміну лінії фронту та переліку окупованих/ деокупованих територій;
оскільки умовами договору встановлено сплату орендних платежів не менше ніж за 6 місяців наперед, а позивач звільнений від сплати орендних платежів на час воєнного стану, то ТОВ звільнено від виконання умов договору на час дії воєнного стану;
саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність і розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення;
особа, в якої на підставі закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусово відчужено майно, може оскаржити в судовому порядку визначену оцінку цього майна лише після відшкодування його вартості.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!