Оспорювання ланцюга правочинів щодо нерухомого майна або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права іпотеки, не є ефективним способом захисту прав власника від даного порушення.
У такий спосіб Велика палата ВС у справі №496/1059/18 конкретизувала висновок об’єднаної палати Касаційного господарського суду щодо захисту прав власника нерухомого майна, обтяженого іпотекою на користь особи, з якою він не перебував у зобов’язальних відносинах, інформує «Закон і Бізнес».
Також ВП ВС зазначила, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов’язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК) з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред’явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.
Водночас, ВП зауважила, що позовна давність до такого позову не застосовується, а судове рішення про його задоволення, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.
Крім цієї справи, до зведеного дайджесту практики ВП ВС за 2024 рік включені низка інших. Зокрема, зроблено висновки щодо:
права змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого;
можливості окремого оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження;
моменту виникнення передбаченого ч.2 ст.625 ЦК обов’язку боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити суму боргу;
належного способу захисту права власності держави на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства;
належного способу захисту орендодавця в разі зміни розміру орендної плати у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності тощо.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!