Укладання договорів дарування з метою уникнення відповідальності за своїми ж зобов’язаннями не є тією обставиною, з якою законодавство пов’язує можливість визнання його недійсним з підстав укладення під впливом тяжкої обставини, обману чи фіктивності.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №607/11806/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі чоловік звернувся з позовом до дружини, третя особа — приватний нотаріус, про визнання правочинів недійсними. Зазначав, що подарував дружині столярний цех з допоміжними будівлями та земельну ділянку, що придбані за кошти його матері. Остання згоди на укладання цих договорів не давала, а правочини були укладені під умовляння дружини — через наявність проваджень про стягнення з нього боргу перед ТОВ.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у позові відмовив. Зазначив, зокрема, що доводи позивача про те, що оспорювані правочини вчинені під впливом тяжких обставин (загроза втрати майна, відкриті виконавчі провадження, судові провадження щодо стягнення понад 6 млн грн.) і з єдиним умислом зберегти майно та в майбутньому передати дочці, є безпідставними. Твердження позивача та його матері про те, що майно було придбано за її кошти з умовою передати доньці після досягнення нею повноліття, що встановлено рішенням суду, також не прийнято до уваги, оскільки предметом позову в цій справі була боргова розписка.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що позивач, уважаючи, що договір дарування вчиняється під впливом тяжких обставин, в самому договорі зазначив протилежне, чим допустив суперечливу поведінку. А твердження про те, що спірні договори дсуперечать взятим ним зобов’язанням перед матір’ю, касаційний суд відхиляє, оскільки правові наслідки не виконання позивачем перед своєю матір’ю зобов’язань поширюються виключно на нього, а не на інших учасників цивільного обороту.
Водночас, судді Василь Крат та Дмитро Гудима в окремій думці зауважили, що, враховуючи безоплатність договору дарування та відсутність зі сторони обдаровуваного зустрічного надання для дарувальника, умови такого договору фактично немає з чим порівнювати. Інакше кажучи, такі умови не можна кваліфікувати як вкрай невигідні. Тому договір дарування не можна визнати недійсним на підставі ст.233 ЦК.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!