Якщо право власності на захисну споруду зареєстроване за приватною особою, то права держави або територіальної громади не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це позов володіючого власника до неволодіючого невласника.
На це звернула увагу судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, змінюючи мотивувальну частину постанови апеляційної інстанції у справі №918/938/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі міської ради до ТОВ про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині та повернення в комунальну власність протирадіаційного укриття в підвалі будинку побуту. Позовні вимоги обґрунтовував неправомірною приватизацією захисної споруди цивільного захисту.
Місцевий господарський суд у позові відмовив. За наслідками нового розгляду справи суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, якою це рішення (з урахуванням відповідних мотивів) залишив без змін. Апеляційний суд мотивував це висновками про те, що на заявлений прокурором позов в частині зобов’язання ТОВ повернути міській раді протирадіаційне укриття поширюється позовна давність, яка в цьому випадку пропущена.
Натомість, КГС зазначив, що у спорах щодо повернення об’єктів нерухомого майна, які є захисними спорудами цивільного захисту, належним способом захисту права є віндикаційний позов, передбачений ст.387 ЦК. Це обумовлено тим, що закон не містить прямої заборони на перебування таких споруд у приватній власності (на відміну, наприклад, від земель водного чи природно-заповідного фонду). Такі об’єкти не мають зовнішніх, об’єктивних, явних і видимих ознак, які б дали змогу добросовісній особі зрозуміти, що їх приватизація заборонена.
Тому наявність державної реєстрації права власності за відповідачем свідчить про реєстраційне володіння спірним об’єктом, тоді як територіальна громада його володільцем не є. В такому разі відсутні правові підстави для подання негаторного позову чи позову про визнання недійсним правочину, а належним способом захисту є позов про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Оскільки у цій справі, прокурор обрав неналежний спосіб захисту, апеляційний госпсуд правильно відмовив у задоволенні такого позову, але з неправильних мотивів. Водночас, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги, а у справі, що переглядається, в позові слід відмовити з огляду на неналежний спосіб захисту, питання застосування позовної давності судова палата КГС не розглядала.

Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
В КМДА нагадали правила поведінки в укриттях
13.08.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!