Якою бачать доброчесність у ВРП — єдині показники (документ)

Суддя або кандидат має дотримуватися етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Такі вимоги містять Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), що затверджені рішенням ВРП від 17.12.2024 №3659/0/15-24, інформує «Закон і Бізнес».

Вони набули чинності з 24.12.2024 і містять подекуди більш суворі формулювання, ніж Кодекс суддівської етики.

Наприклад, наведене на початку положення пп.2 абз.2 п.17 розд ІІІ «Показники та критерії відповідності» істотно відрізняються від  ст.3 КСЕ, яка уточнює, що суддя «має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності».

З одного боку, у ВРП наголосили, що «єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики суддів є важливим інструментом для забезпечення прозорості, ефективності та довіри до судової системи». З іншого, у документі окремі положення сформульовані таким чином, що допускають різну оцінку одних і тих самих обставин з огляду на суб’єктивні категорії як-от: «переконливі пояснення», «обґрунтований сумнів», «істотне значення» тощо.

Наприклад, вказано, що набуття об’єктів цивільних прав за ціною, що істотно відрізняється від ринкових, ще не може свідчити про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) показникам, за умови «наявності переконливих пояснень, які виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої ціни, та відсутності обставин, які свідчать про приховування реальних доходів чи витрат, уникнення дотримання вимог закону, ухилення від оподаткування чи іншу недоброчесну мету». Отже, коли потрібно, пояснення можна визнати переконливими, а коли ні — вказати, що вони не розвіяли «обґрунтований сумнів»

Довільним може бути й застосування такого критерію з пп.6 абз.2 п.17 цього розділу про те, що кандидат або суддя, «перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі» (див. пп.1 абз.2 п.17), «не відвідував тимчасово держави/ держав, яка/ які перебуває/ перебувають у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла/ сприяли (сприяє/ сприяють) вчиненню збройної агресії проти України або не визнає/ визнають територіальної цілісності України або тимчасово окуповані території України та/ чи території держави-агресора без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та/ або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України».

Зрозуміло, що тягар доведення «критичних обставин» буде покладений на особу. До того ж наперед стверджується, що таке відвідування було здійснене «попри загрозу… національній безпеці України». Й навряд чи період, на який поширюватиметься така вимога, відліковуватиметься органами перевірки доброчесності саме з 24.12.2024.

А для того, аби ускладнити оскарження висновків стосовно доброчесності або виникнення сумніві щодо відповідності цим показникам самих членів ВРП, застережено, що не підлягають перегляду факти й обставини, яким була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, під час встановлення відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності. Тобто, якщо іноземні експерти визнали суддю чи кандидата недоброчесним, то це вже назавжди — «крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення». Знову ж таки, істотною вона може бути визнана в індивідуальному порядку.

З огляду на те, що ці показники використовуватимуть ВРП, ВККС та ГРД під час здійснення відповідних функцій, пропонуємо суддям та правникам, які мають намір обрати суддівську кар’єру, самостійно проаналізувати ці положення й надіслати свої висновки до редакції, аби ознайомити з ними якомога ширше коло читачів. Адже, ознайомившись із такими показниками, потенційні кандидати у судді або змінять свої наміри, або заздалегідь підготують «переконливі пояснення».

Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді
(кандидата на посаду судді)

Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники) прийняті на основі Конституції України, Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою визначення критеріїв доброчесності та професійної етики, однакових принципів їх застосування всіма суб’єктами оцінювання.

Розділ I

Загальні положення

1.  Визначення термінів.

У Показниках терміни вживаються в такому значенні:

члени сім’ї – особи, зазначені в Законі України «Про запобігання корупції»;

джерела походження майна – підстави та способи виникнення або зміни прав на об’єкти цивільних прав (правочини, індивідуальні правові акти тощо);

рівень життя –  комплексний показник, що відображає ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб, і включає майновий стан судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї, що охоплює права на всі об’єкти цивільних прав, які перебували або перебувають у власності, володінні чи користуванні судді (кандидата на посаду судді), членів його сім’ї, близьких осіб, у тому числі об’єкти цивільних прав третіх осіб, щодо яких суддя (кандидат на посаду судді) або члени його сім’ї можуть прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні розпорядженню, володінню або користуванню, а також їх витрати;

спосіб життя – форма поведінки судді (кандидата на посаду судді), яка є зовнішнім проявом його моральних цінностей, принципів та стандартів;

обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики;

звичайна розсудлива людина – законослухняна людина, яка, достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються,  об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони.

2. Показники застосовуються суб’єктами оцінювання: Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, їх органами або іншими суб’єктами, у випадках, визначених законом, у межах:

1) оцінки відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (пункт 16¹ розділу XV «Перехідні положення»  Конституції України);

2) визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями (розділ V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

3) розгляду Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення судді на посаду або переведення (глава 2 «Участь у формуванні суддівського корпусу» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»);

4) проведення конкурсу та призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стаття 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

5) перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, неподання чи несвоєчасне подання декларації доброчесності.

3. Показники застосовуються до процедур оцінювання, що виникли до їх затвердження, але не були завершені, та до процедур, що розпочинаються після їх затвердження.

4. Показники набирають чинності наступного дня після їх оприлюднення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

 Розділ ІІ

Принципи застосування показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді)

5. Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам здійснюється згідно з Конституцією України, вимогами законодавства України, з урахуванням актів міжнародного права та практики їх застосування.

6. Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам повинно здійснюватися з дотриманням права на повагу до людської гідності та до приватного і сімейного життя.

7. Оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

8. Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам. Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Суддя (кандидат на посаду судді) має право надати пояснення та повідомити інформацію щодо обставин, які, на його / її думку, мають значення для оцінювання відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

9. Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

10. Будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу:

1) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам;

2) не спростовує обґрунтованого сумніву у відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Такі висновки та оцінки можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.

11. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає Показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику. Сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях або суб’єктивній думці.

12. Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.

13. Якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховуються ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття.

Набуття об’єктів цивільних прав за ціною, що істотно відрізняється від ринкових, не свідчить про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) Показникам за умови наявності переконливих пояснень, які виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої ціни, та відсутності обставин, які свідчать про приховування реальних доходів чи витрат, уникнення дотримання вимог закону, ухилення від оподаткування чи іншу недоброчесну мету.

 Розділ ІІІ

Показники та критерії відповідності

14. Оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам:

–  незалежність;

–  неупередженість;

–  дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

–  чесність;

–  сумлінність;

–  непідкупність;

– законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

 15. Незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді)  виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно:

1) проявляє та підтримує високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до незалежності суду;

2) здійснює свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини;

3) здійснює повноваження відповідно до вимог законодавства, правил професійної етики, інших етичних норм щодо незалежності;

4) здійснює правосуддя незалежно, керуючись лише власною оцінкою фактів та відповідно до свідомого розуміння права;

5) відстоює та підтримує гарантії незалежності, не лише однозначно відхиляючи всі форми незаконного впливу, а й реагуючи у спосіб, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на випадки протиправного втручання в його діяльність;

6) виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають  посаді,  чи втручання з боку будь-яких осіб у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини.

 16. Неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо зокрема, але не виключно:

1) не брав участі в ухваленні рішень у справах, у яких був особисто зацікавлений;

2) виконував свої професійні обов’язки без надання необґрунтованих переваг, не виявляв прихильності чи неприязні, упередженого ставлення;

3) виконував обов’язки безсторонньо та утримувався від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що у звичайної розсудливої людини можуть викликати сумнів щодо його неупередженості;

4) не допускав проявів дискримінації, не надавав привілеїв і не допускав обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, гендерної належності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

5) вживав визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість.

 17. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно;

3) не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб;

4) перебуваючи на посадах публічної служби, не набув громадянства іншої держави і не вчиняв дій з метою його набуття; не приховував факту набуття громадянства іншої держави; вжив заходів щодо припинення громадянства іншої держави;

5) виявляв громадянську самосвідомість, патріотизм, повагу до української державності та конституційного ладу, не вчиняв дій, що свідчать про підтримку (виправдовування) агресивних дій інших держав проти України;

6) не відвідував тимчасово держави / держав, яка / які перебуває / перебувають у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла / сприяли (сприяє / сприяють) вчиненню збройної агресії проти України або не визнає / визнають територіальної цілісності України або тимчасово окуповані території України та / чи території держави-агресора без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та / або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

  18. Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності;

2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;

3) надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

4) під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім’ї;

5) під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду;

6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки;

7) докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

 19. Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

2) демонструє високий рівень професійної мотивації;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;

4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

6) наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;

7) під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.

 20.    Непідкупність –  здатність судді (кандидата на посаду судді) протистояти спробам вплинути на ухвалення ним рішення шляхом надання або пропозиції надання неправомірної вигоди чи інших переваг для нього або його близьких осіб.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику непідкупності, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) не вчиняв дій, що мають ознаки корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

2) не допускав позапроцесуальних відносин з учасниками процесу або пов’язаними з ними особами, які могли вплинути або створити враження можливого впливу на результати розгляду цих справ;

3) не використовував свого статусу для отримання для себе або інших осіб неправомірної вигоди;

4) не використовував у не передбачений законом спосіб свого статусу для отримання пільг, переваг, послуг, набуття права власності або права користування на об’єкт цивільних прав за ціною, яка є істотно нижчою за ринкову вартість, за наявності підстав вважати, що такий об’єкт цивільних прав був набутий у зв’язку зі здійсненням ним професійної діяльності;

5) не лише не допускав протиправних дій, а й у розумних межах протидіяв відомим йому проявам таких дій з боку колег, сприяв формуванню загальної культури нетерпимості до корупції та невідворотності покарання за корупційні дії та протиправне втручання у правосуддя.

 21.      Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

1) дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними;

2)  вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних  об’єктів цивільних прав;

3) набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на  об'єкт цивільних прав  безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником  із законних джерел за ринковою вартістю;

4)  право на об’єкт цивільних прав оформлено без ознак приховування особи судді (кандидата на посаду судді) як власника або користувача;

5)  право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості;

6) підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати;

7)  під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність,  законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

 22. Відповідність рівня життя задекларованим доходам

Рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема,  але не виключно:

1) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці;

2)  суддя (кандидат на посаду судді) та / чи члени його сім’ї відчужили об’єкти цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової;

3)  суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

23. Відповідність способу життя статусу судді (кандидата на посаду судді)

Спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка на думку звичайної розсудливої людини не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо, зокрема, але не виключно:

1)  суддя (кандидат на посаду судді) не допускав показового демонстрування свого достатку, предметів розкоші, що на думку звичайної розсудливої людини є надмірним чи може розцінюватись як невідповідність рівню життя судді (кандидата на посаду судді);

2)  суддя (кандидат на посаду судді) не допускав показового та/або невідповідного ситуації використання свого статусу, що може завдати шкоди авторитету правосуддя;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не допускав публічної нерозсудливої, неетичної поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може сприйматися такою, що не відповідає його статусу.

Закон і Бізнес