Чи може банк вимагати повернення грошей, які помилково видала касир — ВС

Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, натомість важливий факт неправомірного набуття (збереження) майна. При цьому обов’язок повернути безпідставно набуте майно не є заходом відповідальності.

Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №628/1203/19, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі АТ «Універсал Банк» звернувся з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів. Вказував, що касир помилилася під час перерахунку готівки в сумі 1.656.648,0 грн., яку клієнт вносив як оплату за нерухомість, внаслідок чого лічильна машинка показала 1.930.000,0 грн., й повернула йому решту — 273.102,0 грн. Клієнт відмовився повернути гроші в добровільному порядку.

Справу суди розглядали неодноразово. Урешті-решт, апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, оскільки наданими доказами, зокрема, відеозаписами, підтверджується набуття відповідачем коштів без відповідної правової підстави.

У касаційній скарзі відповідач зазначив, що нестача коштів могла виникнути пізніше, оскільки ревізія проведена більш ніж через 2 год. після проведення ним оплати, а також наголошував, що тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника.

Своєю чергою, КЦС зазначив, що кондикційні зобов’язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст.1212 ЦК, як і загалом норм гл. 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але надалі відпала.

Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (стст.1212—1214 ЦК).

Обов’язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов’язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тому КЦС відхилив посилання касаційної скарги на те, що позивач знав, що в нього немає зобов’язання для видачі спірних коштів, проте здійснював таку видачу, а тому не має права згодом вимагати їх повернення.

Закон і Бізнес