Як суду бути з апеляційною скаргою, що надійшла після закінчення апеляційного розгляду справи — ВС

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в ч.1 ст.382 ЦПК, у межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи.

Про це нагадав Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №336/4042/24, інформує «Закон і Бізнес».

Спір у цій справі стосувався проведення АТ «ОГС «Запоріжгаз» перерахунку (донарахування) позивачеві необлікованого об’єму природного газу в сумі майже 150 тис. грн.

Рішенням місцевого суду позов про захист прав споживачів задоволено частково. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідача, а також відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою позивача щодо розподілу судових витрат.

КЦС нагадав, що ст.370 ЦПК визначає порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до ст.382 ЦПК. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову. Суд відмовляє у відкритті провадження за скаргою, поданою відповідно до ч.1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені в ній доводи під час апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи.

Також КЦС зауважив, що тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою, яка подає скаргу згідно зі ст.370 ЦПК, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням. При цьому, аналізуючи та співставляючи зміст відповідних аргументів, суду апеляційної інстанції слід виходити також зі змісту міжнародних зобов’язань України, зокрема, змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, серед іншого, передбачає повагу до судового рішення, що набрало законної сили, та не допускати задоволення апеляційної скарги, поданої згідно зі ст.370 ЦПК з підстав, які за своїм матеріально-правовим навантаженням не є суттєвими для вирішення конкретного спору.  

Водночас, невідповідність (неповнота) мотивів постанови суду апеляційної інстанції поданій скарзі надає апелянту право оскаржити відповідне рішення суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції в установлених законом випадках. При цьому таке порушення не обмежує іншу особу, яка має право подати апеляційну скаргу згідно зі ст.370 ЦПК, просити суд апеляційної інстанції розглянути відповідні мотиви, що їх викладено в апеляційній скарзі первісного апелянта і які не було належно розглянуто судом апеляційної інстанції під час розгляду первісної апеляційної скарги/скарг.

Аналогічне правило, зазначив КЦС, діє й у тому випадку, якщо рішення суду апеляційної інстанції містить опис аргументів первісного скаржника, але не містить висновків як результату судового розгляду таких аргументів.

Закон і Бізнес