ЄСПЛ вважає надмірно формалістичним підхід, згідно із яким відшкодування шкоди, завданої через незаконне позбавлення свободи, можливе тільки у разі «повної реабілітації».
На це звернула увагу колегія Касаційного цивільного суду, передаючи справу №554/2991/23 на розгляд Великої палати ВС, інформує «Закон і Бізнес».
У кримінальному провадженні позивача у цій справі було виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, чч.1, 2 ст.307, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307 КК, але в подальшому він перебував під вартою 9 місяців 24 дні за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307 КК на підставі вироку суду, який був скасований.
Рішенням районного суду, яке залишене без змін постановою апеляційного суду, позов особи до Державної казначейської служби, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету на користь особи в рахунок відшкодування майнової шкоди 52250 грн. (вартість реалізованого на торгах автомобіля, що був конфісвкований), в рахунок відшкодування моральної шкоди — 100 тис. грн.
Прокуратура направила касаційну скаргу на це рішення.
Розглядаючи її, колегія КЦС нагадала про рішення ЄСПЛ від 8.12.2011 у справі «Шульгін проти України», де констатовано, що, коли суд частково скасував обвинувальний вирок, зменшивши строк призначеного покарання у виді позбавлення волі та виключивши додаткове покарання, які на той час особа уже повністю відбула, вона на підставі §5 ст.5 конвенції має право на отримання від держави компенсації (відшкодування) за незаконне позбавлення свободи впродовж того строку, на який суд зменшив строк відбутого покарання. Оскільки у цивільній справі суди не присудили відшкодування через відсутність «повної реабілітації» у справі кримінальній (через визнання незаконним засудження лише у частині призначеного та відбутого покарання), ЄСПЛ визнав порушення §5 ст.5 конвенції.
Водночас, у постанові ВП ВС від 31.10.2018 у справі №383/596/15 зроблено висновок, що «право на відшкодування моральної шкоди на підставі закону № 266/94-ВР виникає в особи у випадку повної реабілітації».
Тому колегія КЦС передала справу №554/2991/23 на розгляд Великої палати для відступу від висновку, викладеного у постанові ВП ВС у справі №383/596/15. Зокрема, запропоновано зробити висновок про те, що: «право на відшкодування майнової та моральної шкоди на підставі закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» виникає в незаконно засудженої особи, в тому числі, у випадку ухвалення виправдувального висновку по частині обвинувачення за умови наявності підстав, установлених законом».
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Як суду бути з апеляційною скаргою, що надійшла після закінчення апеляційного розгляду справи — ВС
21.10.2025
Перебування під слідством понад 10 років уже є підставою для компенсації моральної шкоди — ВС
07.10.2025


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!